Постанова № 39878143, 14.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/4914/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій щодо непризначення одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 р. №284, та зобов'язання здійснити обчислення та виплату такої допомоги на суму 2366,72 грн.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України. Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09 грудня 2005 року №220 був звільнений з військової служби, а з 30 грудня 2005 року наказом №173 був виключений зі списків особового складу.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії КА-1 №034026, з 13.04.2006 р. позивача визнано інвалідом 3 групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби.

З січня 2007 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 р. №328-V. Цим законом були внесені зміни до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Така редакція ст. 16 цього Закону, передбачає виплату одноразової грошової допомоги. До цього часу зазначена стаття передбачала виплату страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому дія цієї статті на нього не поширюється.

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Статтею 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що державне страхування і виплату у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання чи інвалідності військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та призваних на збори військовозобов'язаних. Життя і здоров'я військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів Державного бюджету України, порядок та умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності. Одноразова грошова допомога, передбачена частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання чи інвалідність: настали у зв'язку з вчиненням військовослужбовцем (військовозобов'язаним, резервістом) навмисного злочину або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем (військовозобов'язаним, резервістом) тілесного ушкодження.

Згідно п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 цієї статті Закону передбачено, що визначення ступеня втрати працездатності військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом у період проходження військової служби (зборів), служби у військовому резерві у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог пп. 2 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 p. N284 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога виплачується військовослужбовцям у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам І групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам 3 групи.

Підпунктом 3 цього пункту передбачено, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби виплачується у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам І групи: 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам 3 групи.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 04.10.1996 р. №925 ( 925/96 ) та від 23.02.2002 p. №173 ( 173/2002 ) і постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 p. №829 ( 829-2000-п ) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби на день звільнення.

У разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі, її виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Як передбачено пунктом 5 Порядку для призначення та виплати грошової допомоги у разі заподіяння каліцтва чи настання інвалідності військовослужбовець або особа, звільнена з військової служби, подає до військової частини, в якій проходить чи проходила військову службу, або її правонаступника такі документи: заяву про виплату грошової допомоги у зв'язку із заподіянням каліцтва чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або рішення відповідної військово-медичної установи про визнання заподіяння каліцтва; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами України виплати у разі заподіяння каліцтва або настання інвалідності військовослужбовця та інвалідності особи, звільненої з військової служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я і по батькові та місце реєстрації.

З листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19 лютого 2014 року вбачається, що позивач отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців в 2006 році в розмірі 50 % втрати працездатності.

Однак, згідно довідки ВАТ НАСК "Оранта" від 17.12.2013 р. №2639, отримана сума за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців позивачем повернута.

Отже, позивач не отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців.

Таким чином, дії відповідача щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 p. №284, є протиправними.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання здійснити обчислення та виплату такої допомоги на суму 2366,72 грн., оскільки суд не має компетенції визначати суму недоплачених виплат та стягувати її з відповідача, оскільки не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а лише може визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону не визначаючи конкретні суми.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 p. №284.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 p. №284.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.