Ухвала суду № 39878130, 08.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1103/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсшок" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2013 №100270000/2013/300203/2, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсшок" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості від 07.06.2013 року №100270000/2013/300022/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між підприємством "Sigma Home Products Co., LTD та ТОВ «Айсшок» укладено зовнішньоекономічний контракт №Water-002 від 07.07.2010, згідно з яким продавець продає, а покупець купує товар на умовах СІР-Київ або CIF-Одеса (перелік товару у відповідності до додатку).

08 серпня 2013 позивачем до КРМ подано митну декларацію №100270000/2013/173200, до якої на підтвердження митної вартості товарів додано документи, перелік яких зазначено в гр.4, 44 МД-2.

Митна вартість товару була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

Разом з тим, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів, приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що: 1) наданий експертний висновок Київської ТПП від 04.07.2013 №Ц-351 посилається на додаток від 21.03.2013 №32 до контракту від 07.07.2013 №Water-002 та на рахунок фактуру від 25.04.2013 №IHL-13-643, але дана поставка здійснюється за додатком від 01.05.2013 №35 та комерційним рахунком від 03.07.2013 №IHL-13-645; 2) відповідно до п. 5.1. Контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату, зазначену в рахунку за товар до моменту завантаження на транспортний засіб, а в комерційному інвойсі від 03.07.2013 №IHL-13-645 встановлено, що оплата здійснюється після контейнеру.

Однак, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (документи мають розбіжності та не базуються на об'єктивних даних), а тому є необхідним витребувати від позивача (декларанта) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні/бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями), на що позивачем було надано витребувані документи.

Проте, вважаючи надані позивачем додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару недостатніми (такими що містять розбіжності та не базуються на об'єктивних даних), відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 р. № 100270000/2013/300203/2. У зв'язку з чим, ТОВ «Айсшок» було збільшено митну вартість товарів на 47054,79 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, прийшов до висновку, про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, перелік яких зазначений в гр. 4,44 митної декларації №100270000/2013/173200.

Таким чином, позивачем було надано необхідні та достатні документи при митному оформлені товару та додаткові документи на вимогу митниці; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання відповідача на те, що наданий позивачем експертний висновок Київської ТПП від 04.07.2013 №Ц-351 посилається на додаток від 21.03.2013 №32 до контракту від 07.07.2013 №Water-002 та на рахунок фактуру від 25.04.2013 №IHL-13-643, але дана поставка здійснюється за додатком від 01.05.2013 №35 та комерційним рахунком від 03.07.2013 №IHL-13-645, не береться до уваги, оскільки даний Висновок надано декларантом як приклад минулих поставок, предметом яких був той самий товар, чого відповідачем на власний розсуд до уваги не прийнято, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про відсутність в наданих документах всіх необхідних відомостей відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

Разом з тим, вартість товару позивачем повністю сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №58 від 24.09.2013.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною угоди, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем під час розгляду справи.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.