Рішення № 39877982, 24.07.2014, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2003/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24 липня 2014 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Свояка Д.В.,

при секретарі Литвишко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом і просить стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 65 885 грн. 22 коп., з них 10000 гривень основного боргу, 53200 гривень відсотків, 1823, 03 гривень інфляційних та 862,19 гривень 3% річних. Також просить стягнути із відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13.09.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10.12.2013 позов задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. основного боргу, 20600 грн. відсотків, 1823,03 грн. інфляційного збільшення за весь період прострочення, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 538,52 грн., всього 32961,55 грн.; у задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2014 вказані вище судові рішення скасовано в частині стягнення процентів, заявлених позивачем на підставі ст.ст. 1048 та 625 ЦК України, та справу в цій частині передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті оскаржувані судові рішення залишені без змін.

Позивач свої позовні вимоги підтримав. Вказав, що просить стягнути з відповідача у зв'язку з невиконанням ним договору позики на свою користь 15% місячних з усієї суми боргу, тобто з 10000 грн., а також 3% річних також з усієї суми боргу. Зазначив, що відповідачем вже було сплачено в рахунок погашення боргу за відсотками 1000 грн.

Відповідач у судове засіданні повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв не направив.

Зважаючи на позицію позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до розписки від 17.06.2010 ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 4000 гривень під 15% місячних, які зобов'язувався повернути до 17.07.2010. На цьому ж аркуші паперу міститься друга розписка (дата підпису ОСОБА_2 - 17.07.2010, дата підпису ОСОБА_1 - 17.06.2010), відповідно до якої, ОСОБА_2 додатково взяв у ОСОБА_1 6000 грн., які зобов'язувався повернути до 17.07.2010.

Також, у другій розписці міститься зобов'язання щодо передачі ОСОБА_2 ОСОБА_1 у разі неповернення боргу у визначений строк автомобіля Фольксваген Пассат 1992 року випуску.

Керуючись положеннями ч.3 ст.61 ЦПК України, з огляду на положення ч.1 ст.534 ЦК України, зважаючи на вищевказані судові рішення, суд визнає, що 1000 грн., які передані 29.08.2011 відповідачем позивачеві, були сплачені в рахунок відсотків за користування позикою, оскільки у вказаних судових рішеннях визнано сумою основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача, усю суму коштів, визначених у розписках (10000 грн.). За таких підстав також не підлягають доказуванню обставини отримання відповідачем грошових коштів та неповернення їх у визначені у розписках строки.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Щодо розрахунку розміру заборгованості за процентами (15% щомісячно), слід зазначити наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти в розмірі 53200 гривень, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 взяв у нього в борг 10000 гривень під 15 % місячних. Суд визнає, що друга розписка була укладена між сторонами як додаткова угода до первісної розписки (договору позики). Тому, суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості по сплаті відсотків відповідачем за користування коштами.

Однак, оскільки судом встановлено, що відповідач віддав позивачу 1000 гривень в рахунок погашення заборгованості за процентами, розмір заборгованості в цій частині, яку має сплатити відповідач, становить 52200 гривень (53200 - 1000 = 52200 гривень).

Відповідно до положень ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У вищезгаданій ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2014 зазначено, що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Зважаючи на це, суд приймає поданий позивачем розрахунок боргу відповідача у частині нарахування 3% річних із загальної суми боргу у розмірі 10000 грн. - 862,19 грн.

Не підлягає до задоволення вимога позивача про повернення йому судових витрат, оскільки в силу ч. 3 ст. 88 ЦПК України, судові витрати по даній справі підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 625, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 215, 224, 338 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором у частині стягнення процентів, заявлених позивачем на підставі статей 1048 та 625 ЦК України, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 52200 (п'ятдесят дві тисячі двісті) грн відсотків, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн 19 коп., а всього 53062 (п'ятдесят три тисячі шістдесят дві) грн 19 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 319 (триста дев'ятнадцять) гривень 24 копійки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В.Свояк