Ухвала суду № 39876340, 16.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1746/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва до публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад», третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі Управління або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад» (далі Товариство або відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 за липень-грудень 2013 року у розмірі 6 044 грн. 72 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Управління заборгованість у розмірі 897 грн. 95 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Управління посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, адже предметом даного позову є стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не оскарження підстав правильності призначення пенсії ОСОБА_5, в площину розгляду яких було повернуто судовий розгляд судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в УПФ України в Солом'янському районі м. Києва перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску ПАТ «Київський завод «Аналітприлад».

Відповідно до позовної заяви та наданих до неї матеріалів, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню позивачу витрат на виплату та доставку пенсій призначених за списком № 1, яка утворилася через несплату відповідачем понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_6 і ОСОБА_5

Згідно наданих позивачем до позовної заяви розрахунків витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача, призначених за списком № 1 за липень-грудень 2013 року, по ОСОБА_5 нараховано 1 715 грн. 59 коп. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за липень 2013 року, 1 715 грн. 59 коп. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за серпень 2013 року, та 1 715 грн. 59 коп. фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за вересень 2013 року.

Відмовляючи в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем протиправно до розрахунків за кожний місяць стягнення було включено ОСОБА_5, що набув право на пенсію ще 31.12.2003 року, а саме до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004 року.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 пенсія була призначена 31.12.2003 року за списком № 1 згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, для відшкодування витрат на виплату пенсій для осіб, що набули право на пенсію до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зберігається такий саме порядок, що діяв до 01.01.2004 року.

Отже, до набуття чинності вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме до 01.01.2004 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, підприємствами не відшкодовувались.

Зазначена позиція притримується також листом Пенсійного фонду України № 8215/03-20від 27.06.2006 року.

Відповідно до зазначеного, законодавство України передбачало відшкодування витрат на виплату пенсій за рахунок підприємств у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме:

«Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів у 1992 році, 70 процентів у 1993 році, 80 процентів у 1994 році, процентів у 1995 році і 100 процентів у 1996 році.».

Зазначена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення» була виключена із ст. 13 Законом України від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України».

Цим же законом до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» було внесено наступну норму:

«Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначена норма діє і на час розгляду даної адміністративної справи.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пенсії особам на пільгових умовах, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, передбачені пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже, витрати Пенсійного фонду на доставку та виплату пенсій зазначеним особам до 01.01.2004 року не відшкодовувались.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.

Аналогічна позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалі від 04.09.2013 року по справі № К/9991/64388/12, постанові від 27.03.2013 року по справі № К/9991/61358/12, постанові від 04.04.2012 року по справі № К/9991/23753/11, ухвалі від 02.06.2011 року по справі № К-31337/10, ухвалі від 09.02.2012 року по справі № К-46048/09.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів на відшкодування витрат на доставку і виплату пенсій для особи, що набула право на пенсію до набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ОСОБА_5, є не законними та безпідставними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.