Постанова № 39872170, 17.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року №810/4023/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Богатов Ю.М. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проПриватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «У» від 7 квітня 2014 року №0001552201 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 16823,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність та протиправність висновків перевірки про порушення ТОВ «Кондитерська фабрика «Лагода» статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо прострочення граничних термінів розрахунків по експортних операціях, згідно зовнішньоекономічного контракту. Позивач стверджує, що податковим органом невірно обраховано 90-денний строк, у який повинні були надійти кошти за товар, оскільки датою здійснення експорту є дата перетину товару митного кордону України, а не початок митного оформлення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що посадові особи Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

У запереченнях наполягав на тому, що припиняти обчислення визначеного законом строку для зарахування коштів за операцією експорту слід у момент пред'явлення товару до митного оформлення, тобто з дати відмітки на вантажно-митній декларації про знаходження товару під митним контролем. Розгляд справи відповідач просив здійснювати за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вислухавши думку представника позивача, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача, повідомленого належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно Довідки АБ №535677 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика «Лагода» 7 вересня 2004 року зареєстроване Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа (а.с. 47). Позивач перебуває на податковому обліку у Миронівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області за №392 (а.с. 10).

Судом встановлено, що Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією було отримано повідомлення від уповноваженого банку ПАТ «УніКредитБанк» №5146/ІІІ від 9 вересня 2013 року про порушення ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №4/РФ від 1 квітня 2013 року.

З метою перевірки обставин, викладених у повідомленні, у період з 6 березня 2014 року по 7 березня 2014 року посадовими особами Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу та на виконання наказу №229 від 5 березня 2014 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» з питань дотримання вимог валютного законодавства з період з 1 квітня 2013 року по 31 жовтня 2014 року.

Результати перевірки позивача оформлено актом від 14 березня 2014 року №213/22-011/32967502 (далі - акт перевірки)(а.с. 9-15).

У ході перевірки податковим органом встановлено факт порушення ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що полягає у порушенні визначених законом строків розрахунків в іноземній валюти по експортному контракту від 1 квітня 2014 року №4/РФ.

На підставі висновків акту перевірки, Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" від 7 квітня 2014 року №0001552201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 16823,54 грн. (а.с. 19).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» звернулось до суду.

З'ясовуючи обставини щодо дотримання позивачем строків надходження коштів в іноземній валюті за товар відповідно до операції експорту судом встановлено наступне.

1 квітня 2013 року ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» (Постачальник) уклало з ТОВ «Торговый дом Си Эн Ай Бейкерс» (Замовник) контракт поставки №4/РФ, у силу якого, Постачальник зобов'язується поставити на умовах даного контракту кондитерські вироби в асортименті відповідно до Специфікацій на кожну партію товару, а Замовник прийняти та оплатити товар (а.с. 50-53).

На виконання зазначеного контракту 31 травня 2013 року позивачем до митного оформлення поданий товар (кондитерські вироби) на загальну суму 605228,41 російських рублів у митному режимі експорт (а.с. 54-57).

3 червня 2013 року ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» експортувало товар на суму 605228,41 російських рублів, що підтверджується відміткою митного органу на вантажно-митній декларації про фактичне вивезення задекларованих товарів за межі митної території України у повному обсязі (а.с. 57).

Як вбачається із банківських виписок з рахунку позивача, повний розрахунок нерезидента відбувався у наступному порядку:

27 вересня 2013 року сплачено 100000,00 російських рублів (платіжне доручення №442272 від 27 вересня 2013 року) (а.с. 61);

2 жовтня 2013 року сплачено 305228,48 російських рублів (платіжне доручення №40479) (а.с. 62);

18 жовтня 2013 року сплачено 199999,93 російських рублів (платіжні доручення №280437 та №63351) (а.с. 64).

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" від 06.11.2012 №5480-VI внесені зміни до Закону України Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (№185/94-ВР.), відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1 та 2 Закону України №185/94-ВР.

Постановою правління НБУ від 14 травня 2013 року №163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 року за № 718/23250 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Тобто, виходячи з вищевказаних норм закону, проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення.

Згідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що граничним терміном надходження валютної виручки від нерезидента є 29 серпня 2013 року, а моментом експорту слід вважати дату подачі митним органам вантажно-митної декларації. За таких обставин, податковий орган стверджує, що поставка товару була здійснена із затримкою строків, встановлених постановою НБУ, що потягнуло за собою нарахування пені у розмірі 16823,54 грн.

Проте, з такими доводами, а відповідно і з розрахунками, суд не погоджується з наступних міркувань.

Згідно з абзацом 10 статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію Україн.

Положення аналогічного характеру закріплені в абзаці 3 пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за №338/3631.

Момент здійснення експорту (імпорту), відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР, є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України.

У взаємозв'язку із викладеним, слід наголосити, що дата оформлення вантажної митної декларації не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама вантажна митна декларація є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Згідно відмітки Київської обласної Міндоходів, товар задекларований ПАТ «Кондитерська фабрик «Лагода» у вантажно-митній декларації від 31 травня 2013 року у повному обсязі перетнув митний кордон України 3 червня 2013 року (а.с.57).

Отже, висновки відповідача про те, що датою перетину експортованим товаром митного кордону є 31 травня 2013 року є помилковими, оскільки відповідач необґрунтовано ототожнює фактичний перетин митного кордону із заявленням відповідних товарів до митного оформлення..

З наведених обставин слідує, що граничним строком для надходження валютної виручки від нерезидента є 1 вересня 2013 року, а першим днем, з якого починає нараховуватись пеня у порядку статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є 2 вересня 2013 року.

З огляду на це, нарахування податковим органом пені за порушення платником податків строків здійснення розрахунків в іноземній валюті до 2 вересня є неправомірним, відтак сума пені, що розрахована відповідачем є необґрунтованою і повинна становити 147941,74 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи перший платіж від нерезидента у розмірі 100000,00 руб. або 25030,00 грн. надійшов 27 вересня 2013 року, що складає 25 днів затримки. Сума неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України станом на 26 вересня 2013 року становило 150400,98 грн. (605228,41 рос. руб.)

Отже, сума пені за період з 2 вересня 2013 року по 26 вересня 2013 року становить 11280,00 грн. (150400,98х0,3%=451,20; 451,20х25=11280,00).

Другий платіж від нерезидента у розмірі 305228,48 руб. або 75541,00 грн. надійшов 2 жовтня 2013 року. Отже виручка у розмірі 74859,98 надійшла із затримкою у 5 днів, таким чином сума пені за період з 27 вересня по 1 жовтня 2013 року становить 1122,90 (74859,98х0,3%=224,58; 224,58х5=1122,90).

Третій платіж у розмірі 199999,93 руб або 49829,98 грн. надійшов 18 жовтня 2013 року. Отже позивачем було порушено строк зарахування валютної виручки у розмірі 49829,98 грн. на 16 днів. Таким чином, сума пені за період з 2 жовтня 2013 року по 18 жовтня 2013 року становить 2391,84 грн. (49829,98х0,3%=149,49; 149,49х16-2391,84).

На підставі викладеного, сума пені за порушення граничних строків зарахування виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічним договором загалом складає 14794,74 грн. за 46 днів затримки.

З огляду на ту обставину, що податковим органом внаслідок невірного тлумачення положень Закону щодо моменту експорту помилково визначено граничну дату зарахування валютної виручки від нерезидента, сума пені у розмірі 2028,80 грн. нарахована позивачу протиправно. Водночас, решта суми заборгованості нарахована відповідачем обґрунтовано, оскільки позивачем не спростовано факту порушення граничних строків.

У ході розгляду справи позивач також звертав увагу суду, що податковий орган, розраховуючи суму пені, виходив із того, що зарахування виручки від нерезидента повинно відбуватись у строк, що не перевищує 90 днів, як це передбачено постановою правління Національного банку України. На думку позивача застосування таких строків є протиправним, оскільки Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлені інші строки, а саме 180 днів.

При цьому, позивач посилається на принцип, згідно якого у видку коли одні і ті ж правовідносини по різному регулюються двома і більше нормативно-правовими актами, застосовується той, що має вищу юридичну силу. Таким чином, позивач стверджує, що строки встановлені постановою Нацбанку України не підлягають застосуванню, оскільки суперечать спеціальному, для даних правовідносин, закону.

Однак, суд не може погодитись із наведеним застосуванням норм матеріального права, зважаючи на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» № 5480-VI від 06.11.2012 року внесено зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (доповнено статтю 2 частиною 4), відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, аніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 цього Закону. Вказані зміни набрали чинності від 19.11.2012 року.

Отже, саме Законом Нацбанк України наділено повноваженнями встановлювати інші строки розрахунків за операціями з експорту.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача в частині порушення позивачем граничних строків розрахунків в іноземній валюті, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем спростовані висновки відповідача в частині визначення граничного строку зарахування валютної виручки, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду адміністративного позову майнового характеру позивачем до Державного бюджету сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У межах даної справи, позивачем заявлено майнову вимогу у розмірі 16823,54 грн. За наслідками розгляду справи вимоги позивача задоволено у розмірі 2028,80 грн. (12,1%)

Позивач відповідно до платіжного доручення №578 від 1 липня 2014 року сплатив судовий збір у розмірі 182,70 грн. Враховуючи відсоток задоволених майнових вимог, сума судового збору, що підлягає стягненню з позивача становить 1423,33 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 7 квітня 2014 року №0001552201 в частині нарахування пені у розмірі 2028 (дві тисячі двадцять вісім) гривень 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1423 (одну тисячу чотириста двадцять три) гривні 33 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2014 року