Постанова № 39872166, 31.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2014 року Справа № 810/4770/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Колесніковій Н.М., за участю:

представників позивача - Тимошенко К.О., Олійник В.В.,

представника відповідача - Бездолі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маядо»до про Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про скасування постанови від 08.08.2013 № 3-0808/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 41292,00 грн., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувану постанову винесено відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" (ідентифікаційний код 35843786, місцезнаходження: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, буд. 38) зареєстроване в якості юридичної особи 17.06.2008, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 332 102 0000 001420 (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 887878 (а.с. 8).

У серпні 2013 року посадовою особою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області на підставі статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, проведено позапланову перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Маядо" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва - заводі з виробництва профілю з ПВХ, розташованому за адресою: вул. Радгоспна, буд. 38, смт. Велика Димера, Броварський район, Київська область.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.08.2013, в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зокрема, контролюючим органом встановлено, що на території заводу з виробництва профілю з ПВХ виконано роботи зі спорудження складу для сировини ПВХ зі збірних залізобетонних конструкцій розміром 96,0 м х 84,0 м, дробилки розміром 36,0 х 12,0 м, станції технічного обслуговування автотранспорту розміром 21,0 х 12,5 м. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Маядо" не забезпечено здійснення технічного нагляду за будівництвом наведених вище будівель і споруд, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV.

На підставі акта перевірки посадовою особою відповідача винесено постанову від 08.08.2013 № 3-0808/4, якою згідно з вимогами пункту 7 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР за незабезпечення здійснення технічного нагляду до позивача застосовано штраф у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат, що становить 41292,00 грн.

Не погоджуючись із постановою, прийнятою відповідачем, позивач оскаржив її до суду.

Позивач звертає увагу на те, що висновки відповідача стосовно незабезпечення підприємством технічного нагляду під час будівництва складу для сировини ПВХ зі збірних залізобетонних конструкцій, дробилки та станції технічного обслуговування автотранспорту не відповідають дійсності, що у свою чергу свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 7 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР.

Крім того, позивач наголошує на тому, що посадовою особою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області під час проведення контролюючого заходу документи стосовно здійснення наведеного вище нагляду не витребовувались та не перевірялись.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законодавство України про містобудування складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-XII, "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

В силу приписів абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV, технічний нагляд - це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (частина друга статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV).

Цією ж статтею встановлено, що порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначено Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 (далі - Порядок № 903).

Пунктом 2 Порядку № 903 встановлено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавець чітко розмежовує забезпечення технічного нагляду, яке здійснюється замовником (забудовником), та здійснення технічного нагляду, яке провадиться особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

При цьому, замовник (забудовник) може забезпечити здійснення технічного нагляду на підконтрольних об'єктах будівництва, зокрема, у такий спосіб як залучення на договірних засадах третіх осіб (суб'єктів господарювання, які мають отриману у встановленому порядку ліцензію на провадження такої діяльності).

У свою чергу, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену, зокрема, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР.

Так, пунктом 7 частини другої статті 2 цього Закону встановлено, що за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у вересні 2012 року позивачем укладено з КП "Голосіїво-будінвест" договір № 65 від 05.09.2012, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання надати позивачу послуги по здійсненню технічного нагляду при виконанні робіт за будівництвом об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення (склад, дробильний цех, станція технічного обслуговування автотранспорту та АБК) за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38, а позивач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.

Наказом КП "Голосіїво-будінвест" від 29.03.2010 № 6, копія якого наявна в матеріалах справи, начальника бюро технічного нагляду ОСОБА_4 призначено відповідальним за здійснення технічного нагляду під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт на об'єктах, наведених у договорах по здійсненню технічного нагляду.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що з 2003 року ним здійснюється технічний нагляд на підконтрольних об'єктах будівництва. Свідок повідомив, що вказаний нагляд проводився ним і при виконанні робіт за будівництвом об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення на виконання наведених вище договору та наказу.

Крім того, свідок зазначив, що за результатами проведення технічного нагляду ним було складено та підписано акти виконаних робіт з технічного нагляду при виконанні робіт за будівництвом об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення (склад, дробильний цех, станція технічного обслуговування автотранспорту та АБК) за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38, з метою встановлення відповідності його технічним вимогам.

Вказані обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами виконаних робіт з технічного нагляду при виконанні робіт з будівництва об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення (склад, дробильний цех, станція технічного обслуговування автотранспорту та АБК) за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38, з метою встановлення відповідності його технічним вимогам від 30.05.2011, 15.07.2011, 15.08.2011; кваліфікаційним сертифікатом інженера технічного нагляду серії ІТ № 001055, виданим архітектурно-будівельною атестаційною комісією інженерів технічного нагляду ОСОБА_4, який підтверджує право вказаної особи на здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури.

Крім того, як зазначили представники позивача у ході судового розгляду справи, вказані вище документи та докази під час перевірки посадовою особою відповідача не витребовувались, питання щодо здійснення технічного нагляду підприємством не з'ясовувалось.

У свою чергу, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту незабезпечення позивачем здійснення технічного нагляду наведених вище будівель і споруд, що є підставою для застосування до позивача штрафу, представником відповідача суду не надано.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не доведено у належний спосіб обставин, що свідчать про незабезпечення позивачем технічного нагляду, висновки відповідача про необхідність притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 7 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР суд вважає безпідставними.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку, що накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 41292,00 грн. здійснено Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області з порушенням вимог Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР, що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 412 грн. 92 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області від 08.08.2013 № 3-0808/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, - визнати протиправною та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 5 лютого 2014 року.