Ухвала суду № 39869944, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/800/548/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 по справі №2а-2866/12/1070 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0000121702. В решті позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Колос» 21.11.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.01.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, пунктів 56.8, 56.9 статті 56, пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпунктів 9.10.2, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, статті 16, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008 по 30.09.2011

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме при виплаті оподаткованих доходів на користь платників податків у листопаді 2008 року, січні - квітні, червні, серпні, жовтні, грудні 2009 року, квітні, травні, вересні 2010 року не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2387,23грн. від суми таких доходів; підпунктів 9.10.2, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме працівники підприємства не повертали суми надміру витрачених коштів, отриманих під звіт, протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, не нараховувався штраф у розмірі 15% та не нараховувався податок з доходів фізичних осіб на суми таких надміру витрачених коштів, в результаті чого за жовтень - грудень 2008 року, січень - липень, жовтень, грудень 2009 року, лютий, березень, липень - листопад 2010 року по 5 особовим рахункам в 21 випадку не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 17510,29грн. та не нарахований штраф у розмірі 15% у сумі 14883,86грн.; статті 16, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, а саме при нарахуванні та виплаті оподаткованих доходів на користь платників податку позивач за період жовтень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року та січень - вересень 2011 року не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 759506,07грн.

За результатами перевірки Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби складено акт від 22.11.2011 №125/17-1/00846369 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 №0000231702 про грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 34781,38грн. і штрафну санкцію у розмірі 190851,37грн.

Відмовляючи в задоволенні в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011 №0000231702 та від 27.04.2012 №0000131702, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що базу для нарахування штрафних санкцій відповідачем було визначено правильно, оскільки така сума заборгованості не була предметом розгляду у справі, по якій 18.01.2011 Київським апеляційним адміністративним судом було ухвалено постанову; про продовження строків розгляду скарги позивача було повідомлено належним чином, а тому дійшов висновку, що податкове зобов'язання позивачу визначено правильно.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується, вважає їх помилковими та передчасними з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Колос» в обґрунтування протиправності податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011 №0000231702 посилалося на те, що ним зазначене податкове повідомленні-рішення оскаржено в адміністративному порядку, проте відповідь у встановлені строки не отримано.

Суди не взяли до уваги твердження позивача про відсутність у нього повідомлення щодо продовження строків розгляду скарги на повідомлення-рішення від 08.12.2011 №0000231702, оскільки відповідач надав суду список поштового відправлення від 20.02.2012 №34, яким повідомлено позивача про продовження строків розгляду скарги.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що список поштового відправлення не може бути належним доказом письмового повідомлення платника податків про продовження строків розгляду скарги оскільки з нього не вбачається, який документ направлявся позивачу, який його зміст та чи отримано його товариством.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно зі списком поштового відправлення від 20.02.2012 №34 позивачу направлено рішення про результати розгляду скарги, а не повідомлення про продовження строків розгляду скарги.

Натомість, в матеріалах справи містяться документи, які надавалися позивачем на підтвердження того, що йому не надходили будь-які повідомлення від податкового органу про продовження строків розгляду скарги.

Відповідно до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, судами попередніх інстанцій в порушення вимоги процесуального законодавства, щодо з'ясування усіх обставин у справі не надано належної правової оцінки вищезазначеним обставинам справи та не з'ясовано питання щодо належного письмового повідомлення платника податків про продовження строків розгляду скарги та відповідно наявності чи відсутності підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України .

Окрім того, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Колос» в обґрунтування протиправності податкового повідомлення рішення від 27.04.2012 №0000131702 посилалося на те, що податковий орган визначив суму грошового зобов'язання поза межами строку, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України.

Разом з тим, в порушення вимоги процесуального законодавства, щодо з'ясування усіх обставин у справі, судами попередніх інстанцій зазначеним доводам позивача жодної правової оцінки не надано та не з'ясовано питання дотримання контролюючим органом строків давності при самостійному визначенні суми грошового зобов'язання платнику податків.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011 №0000231702 та від 27.04.2012 №0000131702 з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 по справі №2а-2866/12/1070 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011 №0000231702 та від 27.04.2012 №0000131702, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв