Ухвала суду № 39869468, 23.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" липня 2014 р.№ 916/2865/14Суддя господарського суду Одеської області Лічман Л.В., отримавши зареєстровану 21.07.2014 р. за вх. № 2920/14 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЦТРАНСКОМ" про стягнення 480000,00 грн., стягнення частки прибутку та зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Одеської області з позовною заявою про: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЦТРАНСКОМ" 480000,00 грн. вартості її частки в статутному капіталі відповідача; стягнення частки прибутку, одержаного відповідачем у 2013 р. до моменту виходу позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЦТРАНСКОМ"; зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною складу учасників товариства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За правилами абз.1 ч.3 ст.6 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (зі змінами) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В абз.2 п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України „Щодо судового збору" від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011 (зі змінами) зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз.1 ч.3 ст.6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (ст.58 ГПК України), наприклад, про визнання недійсним правочину (господарського договору) та про витребування переданого за ним майна.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

З метою доведення сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано оригінал квитанції від 18.07.2014 р. № ПН494, яка підтверджує сплату судового збору в загальній сумі 9600,00 грн.

Між тим, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, за які мав сплатити 9600,00 грн. та 1827,00 грн., та вимогу немайнового характеру, за яку мав сплатити 1218,00 грн. (всього - 12645,00 грн.), у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоплату позивачем судового збору.

Крім того, згідно з ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Невиконання вищенаведених норм є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.

В підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками позивачем надано копію фіскального чеку від 18.07.2014 р. № 5050 та опис вкладення до нього, які не завірено, а, отже, за формою не відповідають поняттю „письмовий доказ", наведеному в ч.2 ст.36 ГПК України, де передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Інших доказів виконання позивачем покладених на нього ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57 ГПК України обов'язків не представлено.

Приймаючи до уваги викладене, позовна заява ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду за правилами п.п.4,6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому згідно із ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення в майбутньому.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 9600,00 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 18.07.2014 р. № ПН 494.

Керуючись ч.1 ст.56, п.п.2,3 ч.1 ст.57, п.4,6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована 21.07.2014 р. за № 2920/14) з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь представника позивача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 9600/дев'ять тисяч шістсот/грн. 00 коп., сплата якого підтверджується квитанцією від 18.07.2014 р. № ПН 494.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.

Додаток: позовна заява на 8 (восьми) аркушах з додатками до неї на 31 (тридцяти одному) аркуші.

Суддя Лічман Л.В.