Рішення № 39869303, 17.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/62/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2014 Справа № 908/2032/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

№ 908/2032/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", м. Горлівка

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Токмак

про стягнення 7 324,42 грн.

за участю представників:

від позивача - Рудюк В.О., довіреність від 31.12.13 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6494,32 грн., пені в сумі 177,80 грн., штрафу в сумі 454,60 грн. та двадцяти відсотків річних в сумі 197,70 грн. за Договором поставки № 339 від 13.12.10р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Як вбачається з наданого до матеріалів справи Витягу з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 26.06.2014 року, місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у данійсправі, а саме: АДРЕСА_1. Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 13.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", далі Постачальник, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, далі Покупець, був укладений Договір поставки № 399, далі Договір.

Відповідно до п. п. 1.1., Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої, надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Пунктами 3.2., 3.3. встановлено, що Постачальник зобов'язаний поставити Товар, за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених Покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених Покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру. Постачальник постачає Товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи почтового зв'язку.

Згідно з п. 3.4. Договору при прийманні Товару Покупець в присутності представника постачальника повинен перевірити:

- цілісність пакування, наявність марок акцизного збору;

- відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних;

- термін зберігання.

Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю. Претензії Покупця щодо якості Товару після підписання ним накладної на Товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному порядку окремо.

Розрахунок за товар здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати, про що зазначено у п. 6.1. Договору.

Пунктом 9.6. Договору визначено, що даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Відтак, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач у справі, в порушення умов договору, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме: не здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 6494,32 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 7044,32 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними:

1. № 5828/5505 від 20.03.2014 року на суму 1435, 58 грн.;

2. № 5879/5543 від 20.03.2014 року на суму 3610,08 грн.;

3. № 6374/6020 від 27.03.2014 року на суму 1241,70 грн.;

4. № 6415/6035 від 27.03.2014 року на суму 245,64 грн.;

5. № 7295/6915 від 07.04.2014 року на суму 511,32 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідача - ОСОБА_1, про що свідчить її підпис на вищезазначених видаткових накладних.

Разом з тим, в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № 5828/5505 від 20.03.14 року, відповідачем було сплачено:

- 05 квітня 2014 року - 50,00 грн., що підтверджується прибутково касовим ордером № 5 577 від 05.04.2014 року;

- 16 квітня 2014 року - 100, 00 грн., що підтверджується прибутково касовим ордером № 6 082 від 16.04.2014 року;

- 23 квітня 2014 року - 200, 00 грн., що підтверджується прибутково касовим ордером № 6 466 від 23.04.2014 року;

- 30 квітня 2014 року - 200, 00 грн., що підтверджується прибутково касовим ордером № 6 839 від 30.04.2014 року.

Втім, відповідач свої договірні зобов'язання з оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 6494,32 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 04.04.2014 року по 30.05.2014 року в сумі 177,80 грн. та штраф в сумі 454,60 грн., на підставі п. 7.1. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі відсотків від суми боргу.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього 20 процентів річних за загальний період з 04.04.2014 року по 30.05.2014 року в сумі 197,70 грн. на підставі п. 9.2. Договору. Так, вказаним пунктом договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Як свідчать фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача без зауважень та заперечень видаткові накладні № 5828/5505 від 20.03.2014 року, № 5879/5543 від 20.03.2014 року, № 6374/6020 від 27.03.2014 року, № 6415/6035 від 27.03.2014 року, № 7295/6915 від 07.04.2014 року), його не повернув, що свідчить про його прийняття в силу положень п. 4.3. Договору, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору. Актів не відповідності прийнятого за Договором Товару якості чи кількості зазначених в товаросупровідних документах матеріали справи не містять.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6 533, 00 грн. за вказаний період.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду факт приймання Товару за Договором відповідачем, в т. ч. факт порушення останнім своїх договірних зобов'язань щодо не здійснення оплати поставленого товару, а наявність заборгованості в сумі 6494,32 грн. підтверджується матеріалами справи. Відповідач доказів оплати боргу за поставлений товар суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6494,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за період з 04.04.2014 року по 30.05.2014 року відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 177,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено порушення Покупцем строків оплати одержаного від Продавця Товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому нарахування штрафу позивачем в порядку п. 7.1. договору у розмірі семи відсотків від суми боргу, правомірно та обґрунтовано. Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 454, 60 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем поставленого товару, а наданий позивачем розрахунок процентів річних за загальний період з 04.04.2014 року по 30.05.2014 року відповідає приписам вказаної статті та пункту. 9.2. Договору, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача двадцяти процентів річних в сумі 197,70 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.07.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2., код ЄДРПОУ 35871504, основний борг за поставлений товар в сумі 6494 (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 32 коп., пеню в сумі 177 (сто сімдесят сім) грн. 80 коп., штраф в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 60 коп. двадцять процентів річних в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 70 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 21.07.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.