Постанова № 39867868, 22.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р.Справа № 916/1309/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду №1414 від 03.07.2014р.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Богданова А.П. довіреність № 2293 від 25.11.13

від ОСОБА_2: ОСОБА_3 довіреність № 896 від 13.05.14

від відповідача та Підрозділу ДВС ГУЮ в Одеській області: не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2014р.

по справі № 916/1309/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі по тексту ПАТ «Укрсоцбанк»)

до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської обласної філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі по тексту ПП СП «Юстиція»)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Одеській області (далі по тексту Підрозділ ДВС ГУЮ в Одеській області)

2) ОСОБА_2

про визнання недійсним аукціону від 30.08.2010р. щодо реалізації нерухомого майна, скасування протоколу проведення торгів

В С Т А Н О В И В :

04.04.14 р. ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ПП СП «Юстиція»; 3 особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Підрозділ ДВС ГУЮ в Одеській області, ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним аукціону від 30.08.2010 року, проведеного ПП СП «Юстиція» щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_4, а саме: житлового будинку загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,007 га., що знаходиться за тією ж адресою;

- скасування протоколу проведення торгів від 30.08.10 р. з реалізації майна ОСОБА_4, а саме: житлового будинку загальною площею 550 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,007 га., що знаходиться за тією ж адресою;

- скасування акту про реалізацію предмету застави від 01.09.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні торги були проведені із порушенням ст.ст. 12, 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» як іпотекодержатель проданого зі спірних торгів будинку та земельної ділянки не був повідомлений про проведення даних торгів та не надавав згоди на відчуження іпотечного майна. Крім того, зі спірних торгів було реалізовано іпотечне майно, яке не належало на праві власності ОСОБА_5, в погашення його боргу, стягнутого за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2010 р. по цивільній справі №2-10368/10, оскільки рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.03.13 р. визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_4 набув право власності на вказане іпотечне майно.

З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що спірний аукціон з продажу іпотечного майна є недійсним, а відповідно із цим протокол проведення торгів та акт про реалізацію предмету застави підлягають скасуванню.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.14 р. (суддя Оборотова О.Ю.) у позові ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено з посиланням на те, що спірний аукціон з проведення прилюдних торгів проведено відповідно із вимогами Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та без порушення прав ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки останній згідно із ст.3 Закону України «Про іпотеку не набув прав іпотекодаржателя, так як на момент відчуження іпотечного майна була відсутня державна реєстрація договору іпотекі.

Крім того, спірний аукціон не може бути визнаний недійсним на підставі ст.12 Закону України «Про іпотеку», як того просить позивач, оскільки у вказаній статті Закону йдеться мова про недійсність правочину щодо відчуження іпотечного майна тільки іпотекодержателем, а у даному випадку відчуження іпотечного майна відбулося іншою особою - органом державної виконавчої служби.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ «Укрсоцбанк» через господарський суд Одеської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.06.14 р. та задовольнити позов у повному обсязі, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк» посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не врахував положення ч.3 ст.12, ст.23 Закону України «Про іпотеку» і те, що ПАТ «Украсоцбанк» не надавав згоди на реалізацію іпотечного майна та не був повідомлений про реалізацію іпотечного майна. ОСОБА_4 не мав права власності на іпотечне майно, оскільки договори про відчуження іпотечного майна ОСОБА_5 були визнані недійсними з моменту їх укладання, а тому правочин щодо відчуження іпотечного майна в межах виконавчого провадження є недійсним.

Крім того, іпотечне майно було реалізовано в межах виконавчого провадження із порушенням вимог ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», за якою стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Вказані умови у даному випадку були відсутні, тому іпотечне майно було незаконно реалізовано.

Скаржник також зазначає на те, що іпотека була дійсною на момент проведення торгів, а також є дійсною по теперішній час, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором є невиконаним, що узгоджується із положеннями ч.ч.1, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку».

Представники відповідача та Підрозділу ДВС ГУЮ в Одеській області в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення та штампом канцелярії на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду, відправленої їм рекомендаційною кореспонденцією та випискою з реєстру поштових про це відправлень.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 22.07.2014 р. о 16:00 направлена апеляційним судом сторонам за адресами зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то колегія суддів вважає, що сторони є належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, а тому визнає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та ОСОБА_2, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

28 березня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" (правонаступником за всіма правами та обов'язками якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк") та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №08-660/057-302, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 792000 доларів США, строком до 27 березня 2023 року, під 13,5% річних та комісій в розмірі та порядку визначених в Додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно договору іпотеки від 28 березня 2008 року укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником за всіма правами та обов'язками якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та ОСОБА_6 у якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, остання передає в іпотеку житловий будинок загальною площею 550,00 кв. м, житловою площею 178,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

10 жовтня 2009 року на підставі заяви ОСОБА_7 та рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 вересня 2009 року по цивільній справі №2-2932/09 за позовом ОСОБА_7 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору недійсним, відшкодування збитків, моральної шкоди та припинення договору іпотеки, приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_8 було вчинено нотаріальну дію за реєстровим № 873, а саме знято заборону відчуження вищезазначеного іпотечного майна.

Постановою прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова про порушення кримінальної справи за фактом підроблення офіційних документів за ч. 1 ст. 358 КК України від 26 січня 2010 року встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського райсуду м. Харкова цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання кредитного договору недійсним, відшкодування збитків, моральної шкоди та припинення договору іпотеки ніколи не перебувала, а за №2-2932/09 зареєстрована інша цивільна справа.

10.10.2009 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 посвідчено договір купівлі-продажу будинку загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10. 10.10.2009 року укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10.

18.03.2013 Київським районним судом було постановлено рішення по справі №1512/2366/2012, згідно якого правочини (укладення договорів) на підставі яких було встановлено право власності на нерухоме майно за ОСОБА_10, а саме: договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 посвідчений 10 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 реєстраційний №2019 - визнано недійсним.

Також, визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, посвідчений 10 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстраційний №2021.

30.08.2010 року у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого приморським районним судом м. Одеси 8 липня 2010 року по справі №2-10368/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 в розмірі 301812 гривень були проведені прилюдні торги ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", на яких було реалізоване майно, а саме: житловий будинок загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

01.09.2010 року складено акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

З аналізу даної норми випливає, що недійсним є правочин, вчинений без згоди іпотекодержателя, відчужувачем за яким є саме іпотекодавець.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно із п.п. 1.2, 3.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. Орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Виходячи з приписів наведених норм, у випадку примусового продажу майна в межах виконавчого провадження, продавцем, тобто особою, яка здійснює відчуження майна є орган державної виконавчої служби, від імені та за дорученням якого діє спеціалізована організація.

Таким чином, правочин, за яким предмет іпотеки відчужено не іпотекодавцем, а іншою особою, у даному випадку - органом державної виконавчої служби не може бути визнаний недійсним на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій ним у постанові від 24 жовтня 2012 року по справі № 6-116цс12, яка в силу ст. 3607 ЦПК України є обов'язковою для усіх суб'єктів владних повноважень, у тому числі для господарських судів, оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4838.

При цьому, в наявних матеріалах справи відсутні докази про порушення відповідачем Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 під час проведення прилюдних торгів 30.08.2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до цієї ж статті, пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно.

Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику та обтяжене іпотекою, в межах виконавчого провадження, не пов'язаного із зверненням стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, є порушенням прав іпотекодержателя на одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника.

Одночасно з цим, згідно ч.ч. 2, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про іпотеку", обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема іпотека.

Таким чином, суд 1 інстанції проаналізувавши вищенаведені норми дійшов правомірного висновку, що наявність прав та охоронюваних законом інтересів іпотекодержателя, які можуть бути порушені внаслідок звернення стягнення на користь іншої особи на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, прямо пов'язане із чинністю відповідної державної реєстрації іпотеки.

Однак, як вбачається з позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк», державна реєстрація іпотеки щодо спірного майна відбулась 28 березня 2008 року, а 10 жовтня 2009 року дану державну реєстрацію було припинено приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_8 шляхом вчинення нотаріальної дії за реєстровим № 873, а саме знято заборону відчуження вищезазначеного іпотечного майна.

В наявних матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що вказана нотаріальна дія була оскаржена ПАТ «Укрсоцбанк», а отже вона є дійсною.

Будь-яких доказів, які б підтверджували факт наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного запису про іпотеку як на момент проведення прилюдних торгів, так і на теперішній час, позивачем до суду надано не було. ПАТ "Укрсоцбанк" жодних дій, спрямованих на відновлення державної реєстрації іпотеки за договором іпотеки від 28 березня 2008 року, та, відповідно, відновлення своїх прав як іпотекодержателя за цим договором, не здійснював.

За таких обставин, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що як на момент проведення оспорюваних прилюдних торгів 30.08.2010 року, так і на момент звернення із позовом до суду у позивача відсутні права іпотекодержателя на житловий будинок загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0700 га, що знаходиться за даною адресою у зв'язку із відсутністю чинної державної реєстрації іпотеки.

З огляду на вищенаведене, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача прав чи охоронюваних законом інтересів, які б були порушені та підлягали захисту у зв'язку із проведенням 30.08.2010 року прилюдних торгів ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", на яких було реалізоване майно, а саме: житловий будинок загальною площею 550,00 кв.м., житловою площею 178,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0700 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Доводи скаржника про те, що іпотека була дійсною на момент проведення торгів у зв'язку із тим, що вона має похідний характер від основного зобов'язання, яке існувало на момент проведення торгів, судова колегія до уваги не приймає, оскільки вона дійсно має похідний характер від основного зобов'язання, але за умов її державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, а також відсутність у позивача прав іпотекодержателя, спірні торги не можуть порушувати прав позивача, які у нього відсутні, а тому суд 1 інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк».

За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ „Укрсоцбанк" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2014 р. - без змін.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2014 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.07.2014 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.