Рішення № 39867678, 18.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2014 р.Справа № 916/1899/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз"

(65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208)

до відповідача: Квартирно-експлутаційного відділу м. Одеси

(65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284)

про стягнення 915,23 грн. - 3% річних, 4735,26 грн. - пені, 9707,77 грн. - суми інфляційного збільшення

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Кривулько М. В. (довіреність від 08.01.2014 №6).

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Квартирно-експлутаційного відділу м. Одеси (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами від 14.02.2014 №008409-ТН(14) та від 14.02.2014 №008409-БТ(14) у розмірі 185 039,73 грн., з яких основна сума боргу - 169 681,47 грн., 3% річних - 915,23 грн., пеня - 4 735,26 грн., сума інфляційного збільшення - 9 707,77 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2014 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05.06.2014.

Ухвалою суду від 05.06.2014 розгляд справи було відкладено до 02.07.2014.

В судовому засіданні 02.07.2014 оголошено перерву до 18.07.2014.

Ухвалою суду від 18.07.2014 припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 169 681,47 грн. відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 90/.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статті 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем строку виконання грошових зобов'язань за Договором на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для суб'єктів господарювання, що надають послуги населенню з опалення та гарячого водопостачання від 14.02.2014 №008409-ТН(14) і за Договором на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів від 14.02.2014 №008409-БТ(14).

Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач не заперечує наявність основної заборгованості перед Позивачем за договорами від 14.02.2014 №008409-ТН(14) і від 14.02.2014 №008409-БТ(14) у розмірі 169 681,47 грн. на момент подання позовної заяви до суду. Проте, з урахуванням того, що Квартирно-експлутаційний відділ м. Одеси є державною бюджетною військовою установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також ступінь виконання зобов'язання, та розмір збитків кредитора, Відповідач просить зменшити до мінімального розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню, на підставі статті 233 Господарського кодексу України. Окрім того, Відповідач зазначає на неправомірність нарахування Позивачем суми інфляційного збільшення у розмірі 4 573,99 грн. на суму боргу за Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14), оскільки період прострочення становить менше двадцяті днів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

14.02.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для суб'єктів господарювання, що надають послуги населенню з опалення та гарячого водопостачання від 14.02.2014 №008409-ТН(14) (далі - Договір від 14.02.2014 №008409-ТН(14) /а.с. 12-17/.

14.02.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №008409-БТ(14) (далі - Договір від 14.02.2014 №008409-БТ(14) /а.с. 18-23/.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Договору від 14.02.2014 №008409-ТН(14) постачальник (Позивач) зобов'язався надати споживачу (Відповідачу) послугу з постачання та транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності споживача (пункту споживання), а Відповідач - сплатити постачальнику вартість цієї послуги у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору. Газ передається на пункти споживання, обладнанні вузлами обліку з коректором та розташовані за адресами: м. Одеса, Італійський бульвар, 3 (297 КОО); м. Одеса, Фонтанська дорога, 14 (Військова Академія).

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору від 14.02.2014 №008409-БТ(14) постачальник (Позивач) зобов'язався надати споживачу (Відповідачу) послугу з постачання та транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності споживача (пункту споживання), а Відповідач - сплатити постачальнику вартість цієї послуги у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору. Газ передається на пункти споживання, обладнанні вузлами обліку з коректором та розташовані за адресами: лот № 9 - м. Одеса, Італійський бульвар, 3 (297 КОО); лот № 10 - м. Одеса, Фонтанська дорога, 14 (Військова Академія); лот № 11 - Одеська область, Біляївський район, с. Жовтень (А1283); лот № 12- м. Одеса, вул. Пироговська, 2 (ВМКЦ ПР).

Пунктами 4.4, 4.5, 4.17, 5.1, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8 вказаних договорів, передбачено, що обсяг спожитого газу визначається у пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку. На підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг. Акти прийому-передачі за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до другого числа, наступного за звітним місяця, на підставі наданих звітів з автоматичних коректорів (обчислювачів). Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків. Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання енергетики (НКРЕ). Постачальник зобов'язаний розміщувати інформацію про ціну газ та її складові на своєму офіційному веб-сайті та засобах масової інформації. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня м'ясця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу. Оплата за постачання природного газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок постачальника не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі відсутності погодженого графіку погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 12, пунктом 2 частини другої статті 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 № 2467-VI, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що станом на 22.05.2014, дату подання позову до суду та порушення провадження у справі, заборгованість за лютий, березень, квітень 2014 року за Договором від 14.02.2014 №008409-ТН(14) і Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14), з урахуванням оплати у розмірі 210 138,93 грн. та корегування на суму 200 156,99 грн., становила 169 681,47 грн. Наявність цієї суми заборгованості не заперечує й Відповідач. Отримання газу у вказаному періоді в обсязі 234 246 куб.м., також підтверджуються Актами прийому-передачі природного газу /а.с. 24-31/. Вказану суму заборгованості Відповідач погасив лише під час розгляду справи, здійснивши оплату на суму 150 000,00 грн. за платіжним дорученням від 27.05.2014 №27, і на суму 150 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку КЕВ м. Одеси №35222301000394 від 23.05.2014. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 18.07.2014 припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 169 681,47 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 Договору від 14.02.2014 №008409-ТН(14) і Договору від 14.02.2014 №008409-БТ(14), у разі порушення споживачем строків оплати, з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від уми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 14.02.2014 №008409-ТН(14), за період визначений Позивачем, становить суму у розмірі 2 968,18 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.59 312,2111.03.2014-14.04.20143513 %739,3759 312,2115.04.2014-20.05.20143619 %1 111,4955 410,5911.04.2014-14.05.2014413 %78,9455 410,5915.04.2014-20.05.20143619 %1 038,38Всього: 2 968,18

Сума пені за прострочення оплати за Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14), за період визначений Позивачем, становить суму у розмірі 1 767,08 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.207 908,7811.03.2014-30.03.20142013 %1 480,9954 958,6711.05.2014-20.05.20141019 %286,09Всього: 1 767,08

Отже, сума пені за Договором від 14.02.2014 №008409-ТН(14) і Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14) становить 4 735,26 грн. (2 968,18 + 1 767,08 = 4 735,26).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18).

Суд, з урахуванням наявності на момент ухвалення рішення переплати за постачання газу за договорами від 14.02.2014 № 008409-ТН(14) і № 008409-БТ(14) у розмірі 130 318,53 грн., яка виникла у зв'язку із сплатою 23.05.2014 - 150 000,00 грн., та 27.05.2014 - 150 000,00 грн., (150000,00 + 150000,00 - 169681,47 = 130 318,53), тобто вжиття Відповідачем заходів до виконання зобов'язання, ступень цього виконання, та зменшення наслідків його порушення, дійшов висновку про зменшення суми пені, яка підлягає стягненню, до 1 000,00 грн.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3% річних за прострочення оплати за Договором від 14.02.2014 №008409-ТН(14), за період визначений Позивачем, становить суму у розмірі 528,29 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків (грн.)59 312,2111.03.2014-20.05.2014713 %346,1255 410,5911.04.2014-20.05.2014403 %182,17Всього: 528,29

Сума 3% річних за прострочення оплати за Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14), за період визначений Позивачем, становить суму у розмірі 386,94 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків (грн.)207 908,7811.03.2014-30.03.2014203 %341,7754 958,6711.05.2014-20.05.2014103 %45,17Всього: 386,94

Отже, сума 3% річних за прострочення Відповідачем грошових зобов'язань за Договором від 14.02.2014 №008409-ТН(14) і Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14) становить 915,23 грн. (528,29 + 386,94 = 915,23).

Судом встановлено, що сума інфляційного збільшення суми боргу у зв'язку із простроченням Відповідачем оплати Договором від 14.02.2014 №008409-ТН(14), за період визначений Позивачем, становить суму у розмірі 5133,78 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.) Період заборгованостіСукупний індекс інфляції за періодСума боргу з врахуванням індексу інфляціїІнфляційне збільшення суми боргу59 312,2111.03.2014 - 20.05.20141,05662 617,443 305,2355 410,5911.04.2014 - 20.05.20141,03357 239,141 828,55Всього: 5 133,78

Не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення суми інфляційного збільшення у розмірі 4 573,99 грн. у зв'язку із простроченням Відповідачем оплати за Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14) у розмірі 207 908,78 грн., з огляду на наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Отже, з урахуванням того, що прострочення сплати за Договором від 14.02.2014 №008409-БТ(14) суми у розмірі 207 908,78 грн., відбулося з 11.03.2014 до 30.03.2014, тобто в період менший, ніж місяць, на цю заборгованість інфляційні втрати не нараховуються. Аналогічну позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5002-33/4081-2012.

Суд не приймає довід Відповідача про можливість зменшення сум інфляційного збільшення та трьох процентів річних від простроченої суми, на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, та частини першої статті 233 Господарського кодексу України, оскільки цими нормами передбачено право суду на зменшення саме сум штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), а не вказаних нарахувань. Інфляційні нарахування на суму боргу, та три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, та отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (підпункт 3.1 пункту 3, підпункт 4.1 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14).

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми 3% річних у розмірі 915,23 грн., пені у розмірі 1 000,00 грн., суми інфляційного збільшення у розмірі 5 133,78 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, та враховує обставину сплати суми основного боргу вже після порушення провадження у справі.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 21.07.2014.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною третьою статті 551, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 692, частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, частиною першою статті 12, пунктом 2 частини другої статті 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 № 2467-VI, статтями 33, 34, 49, 82, пунктом 3 частини першої статті 83, статтями 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлутаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) суму 3% річних у розмірі 915,23 грн. (дев'ятсот п'ятнадцять гривень 23 коп.), пеню у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), суму інфляційного збільшення у розмірі 5 133,78 грн. (п'ять тисяч сто тридцять три гривні 78 коп.).

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Квартирно-експлутаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) витрати на сплату судового збору у розмірі 3 609,02 грн. (три тисячі шістсот дев'ять гривень 02 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шаратов Ю.А.