Ухвала суду № 39864063, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5530/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Кобаль М.І.При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Білла - Україна» пред'явило позов до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2013р. №0000213910.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку ПІІ «Білла - Україна» за результатами якої 17.04.2013р. складено акт №396/39-10/25288083 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ «АЕС Київобленерго» (код ЄДРПОУ 23243188) за звітний період травень 2011 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних з дати виписки яких минуло 365 календарних днів (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке віднесено до рядка 20.2 декларації (від'ємне значення віднесене до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) на загальну суму 10 000грн. за період травень 2011 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 29.04.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000213910, яким за порушення п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 10 000грн. за травень 2011 року.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.07.2000р. між позивачем та ПАТ «АЕС Київобленерго» укладено договір №1319 на користування електричною енергією.

31 січня 2011 року позивач здійснив оплату споживчої електроенергії на суму 60 000 грн., у тому числі ПДВ 10 000грн.

ПАТ «АЕС Київобленерго» виписано податкову накладу №80/014 від 31.01.2011р. на суму ПДВ 10 000грн.

Вказану податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту за період травень 2011 року.

В подальшому, позивачем самостійно виявлені технічні помилки, допущені в поданих разом із декларацією з ПДВ Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», як то невірно зазначений період виписки податкової накладної контрагента (замість 1 періоду 2011 року виписки податкової накладної, вказано 2 період 2011 року виписки податкової накладної).

Технічна помилка виправлена позивачем шляхом подачі 04.01.2013р. уточнюючих розрахунків у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, якими виправлялися показники Додатків №5 до раніше поданих декларацій.

В Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вказано, замість 2 періоду 2011 року виписки податкової накладної, 1 - й період 2011 року виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно о п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем податковий кредит з ПДВ задекларовано в травні 2011 року про, що свідчить декларація з ПДВ за вказаний період, в межах 365 днів з дати виписки податкової накладної.

Подання позивачем 04.01.2013р. уточнюючого розрахунку не є формуванням позивачем податкового кредиту з ПДВ, як зазначає відповідач, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке віднесено до рядка 20.2 декларації на суму 10 000грн. за травень 2011 року, є неправомірним, оскільки, в декларації за травень 2011 року позивач задекларував податковий кредит на підставі згадуваної податкової накладної в межах 365 днів. Те, що технічні показники (період виписки податкової накладної) були пізніше уточнені в уточнюючих розрахунках не може розцінюватися як декларування суми податкового кредиту власне у деклараціях, адже під час уточнення виправлялися помилки щодо вже задекларованого ПДВ і виправлення таких помилок ніяк не вплинуло на сформовані та задекларовані раніше в деклараціях суми податкового кредиту з ПДВ.

А отже, показними сум податкового кредиту, зазначені раніше в поданих деклараціях, залишилися незмінними після коригування технічних помилок.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.