Вирок № 39861890, 23.07.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/1569/14-к

Провадження№ 1-кп/266/135/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., при секретарі Сидоровій Н.В., за участю прокурора Чуєнко К.С., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, грека, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 наприкінці вересня 2013 року у денний час, умисно, переслідуючи ціль незаконного придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, знаходячись біля покинутих будівель по вул. Консервній, б. 23 в Приморському районі незаконно придбав (зірвав) кущ коноплі, який незаконно переніс до місця свого мешкання у АДРЕСА_1, де, подрібнивши та висушивши, незаконно виготовив наркотичний засіб, після чого став незаконно зберігати. 31 березня 2014 р. у денний час поклавши наркотичний засіб у паперовий згорток у карман світера, після чого поїхав на громадському транспорті з зупинки Автовокзал по вул. Жовтневій до зупинки Ринок «Застава» по пр. Будівельників, 60 в Приморському районі м. Маріуполя, де в період часу з 14.30 год. до 14.50 год. був затриманий працівниками міліції, які в ході його особистого огляду у лівій кишені світера виявили та вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 15,1 грами, а в перерахунку на суху речовину - масою 13,9 грами, який ОСОБА_1 незаконно придбав, перевіз, виготовив та зберігав для особистого споживання без мети збуту.

Умисними діями, які полягають у незаконному придбанні, перевезенні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 09 квітня 2014 року, укладена між прокурором Чуєнко К.С. та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідно до якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

У зв'язку із цим обвинуваченому роз'яснені наслідки укладання та затвердження угоди, обмеження щодо права оскарження вироку, роз'яснені наслідки невиконання взятих на себе обов'язків.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що він цілком розуміє: 1) що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вищевказана угода укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджена міра покарання відповідає санкції ч. 1 ст. 309 КК України та загальним засадам призначення покарання, визначених в ст. 65 КК України.

Речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Приморського РВ - підлягають знищенню.

Процесуальни витрати мають бути відшкодовані обвинуваченим у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 квітня 2014 року у кримінальному провадженні № 12014050780000438, укладену між старшим прокурором прокуратури Приморського району м. Маріуполя Чуєнко К.С. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850,00 (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Речовий доказ по справі - полієтиленовий пакет з канабісом, зданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів Приморського РВ за квитанцією ФЭ № 001886 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області витрати на проведення експертизи в розмірі 195,60 грн. на р/рахунок 31253272210095 в ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25574914.

Відповідно до ч. 1 ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів із дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.