Ухвала суду № 39858181, 15.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4488/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до Відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року Управління пенсійного фонду України в м.Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (далі УПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" (далі ВАТ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за червень-вересень 2013 року в сумі 22409,06 грн..

В обґрунтування позовних вимог пенсійним органом зазначалось, що УПФУ виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам ВАТ, але відповідач, в порушення приписів Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати по виплаті та доставці пенсій за червень-вересень 2013 року не відшкодував.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ВАТ заборгованість в сумі 22409,06 грн. по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з червня по вересень 2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду, ВАТ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ був зареєстрований Вознесенською районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості юридичної особи 27 квітня 1994 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З матеріалів справи вбачається, що шістьом колишнім працівникам відповідача, у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року за № 21-1 позивач надсилав ВАТ до відома розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по вересень 2013 року на загальну суму 22409,06 грн., який був отриманий відповідачем, проте, вказана у ньому сума ВАТ сплачена не була, що і стало підставою для звернення УПФУ з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також вважав, що у відповідача перед УПФУ є заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільговий пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року за №1058-IV (далі Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно до п.п. "а", "б" та "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 за №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N1 та N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п.1.2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року за № 21-1 (далі Інструкція) ця Інструкція визначає, зокрема, відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.1 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-15, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Положеннями п.6.8 Інструкції, зокрема, встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, враховуючи вимоги встановлені положеннями чинного законодавства стосовно сплати підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, які підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, а також приймаючи до уваги той факт, що пенсійним органом виконано всі умови, що передують проведенню зазначених виплат суб'єктами господарювання, як то надіслання розрахунків з визначенням відповідних сум та наявність у ВАТ заборгованості за червень - вересень 2013 року, то колегія суддів приходить до висновку, що вимога УПФУ про стягнення з ВАТ заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за червень-вересень 2013 року в сумі 22409,06 грн. є правомірною та такою, що ґрунтується на діючому пенсійному законодавстві.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є Зуєва