Ухвала суду № 39857421, 17.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 1946/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до відділу Держземагентства у Перечинському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зверну колися до суду з адміністративним позовом до відділу Держземагентства у Перечинському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 23.01.2014 року в задоволенні позову відмовив.

Постанову суду першої інстанції оскаржили в апеляційному порядку позивачі, просять скасувати її та задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення матеріального та процесуального права, не повно з'ясував обставини справи, а висновки суду суперечать матеріалам справи.

Зокрема, звертають увагу на те, що позивачі надали всі документи, які були для реєстрації технічної документації, внесення їх даних до державного земельного кадастру та видачі витягів на земельні ділянки для отримання свідоцтв про право власності. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, проте відповідач безпідставно не здійснив необхідних дій після звернення до нього позивачів.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 8 сесії 5 скликання Туричківської сільської ради Перечинського району від 17.01.2008 «Про приватизацію та передачу у приватну власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва» затверджено технічну документацію із землеустрою земельних ділянок та передано безоплатно у приватну власність із земель запасу сільської ради відповідно до схеми забудови: ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0,0660 га; ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,0600 га; ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,0600 га; ОСОБА_7 земельну ділянку розміром 0,0750 га; ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 0,0747 га; ОСОБА_6 земельну ділянку розміром 0,0660 га. У даному рішенні сільська рада зазначила, що будівництво індивідуального дачного будинку вказані громадяни можуть здійснювати після виготовлення відповідної будівельної технічної документації, погодженої у Перечинському відділі містобудування та архітектури відповідно до місцевих Правил забудови.

05.04.2013 ОСОБА_1 звернувся до відділу Держземагентства у Перечинському районі Закарпатської області із заявою, в якій просив: 1) зареєструвати технічну документацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6; 2) внести дані вказаних громадян до Державного земельного кадастру; 3) надати витяги на земельні ділянки.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 05.04.2013 № Б-04 відділ Держземагентства у Перечинському районі Закарпатської області листом від 07.05.2013 повідомив, що ОСОБА_1 не в повному обсязі подано документи для здійснення Державної реєстрації земельних ділянок. Зокрема, було подано лише три технічні документації громадян: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не надано електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, який подається разом із документацією у паперовому вигляді, а подані документи не відповідають вимогам законодавства.

Суд першої інстанції дав вірну оцінку обставинам справи та правильно застосував відповідні норми матеріального права.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон України № 3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України № 3613-VI Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України № 3613-VI Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству (ст. 22 Закон України № 3613-VI).

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України № 3613-VI документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.

Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді (ч. 3 ст. 23 Закону України № 3613-VI).

Частиною 4 ст. 23 Закону України № 3613-VI передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

У відповідності до ч. 6 ст. 24 Закону України № 3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Вищезазначеним вимогам відповідають норми Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок).

Пунктами 73 та 111 Порядку також передбачений алгоритм дій Державного кадастрового реєстратора при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Зокрема, до обов'язків Державного кадастрового реєстратора відноситься обов'язок перевіряти відповідність поданих документів вимогам п.67 та електронний документ відповідно до п.74 цього Порядку.

Таким чином, законодавцем визначений перелік документів, які необхідно долучити до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки. Неподання таких або їх невідповідність вимогам ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є підставою для відмови у реєстрації земельної ділянки.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачами при поданні заяви про державну реєстрацію земельної ділянки позивачами не в повному обсязі було подано документи, передбачені ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме: не подано електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до державного земельного кадастру. Крім того, подані технічні документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва, не відповідають вимогам ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» - відсутні копії паспортних даних та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3, в рішенні Туричківської сільської ради, висновках Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури та Відділу Держкомзему у Перечинському районі є виправлення, документація на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надана взагалі.

Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що, з врахуванням вимог ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, Державний кадастровий реєстратор правомірно прийняв рішення про відмову у державній реєстрації земельних ділянок позивачів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності ухваленого судом першої інстанції рішення.

Отже, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, тому що воно відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року у справі № 807/3596/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.М. Каралюс

З.М. Матковьска