Ухвала суду № 39857373, 21.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3546/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Профіт-Консул" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнати протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Профіт-Консул" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій відповідача щодо самовільного внесення змін до баз даних і зміни податкового кредиту/податкових зобов'язань за вересень 2013 року неправомірними та зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до баз даних та донарахувати грошові кошти відповідно до поданої звітності за вересень 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2013 на адресу TOB "Юридична компанія "Профіт-Консул" від контрагента TOB "Торговий дім "Укркабель" надійшов лист №18/12-2, яким повідомлено позивача про наявність розходжень між підприємствами щодо податкових зобов'язань за вересень 2013 року, також в даному листі контрагент просив надати підтвердження включення податкової накладної №13 від 30.09.2013р. на суму 20 000 грн. до податкових зобов'язань товариства.

20.01.2014 TOB "Юридична компанія "Профіт-Консул" було подано лист №20/01 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ГУ Міндоходіву м. Києві з проханням надати пояснення причин вказаних розбіжностей.

Відповіді на вказаний лист, як стверджує позивач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надано.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дана обставина свідчить про те, що податковим органом самостійно внесено зміни до баз даних податкового органу, змінивши суми податкового кредиту/податкових зобов'язань позивача.

Також позивач вказує на те, що йому невідомо, на підставі чого було внесено такі зміни, оскільки жодних документів (листів, запитів та ін.) від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на адресу TOB "Юридична компанія "Профіт-Консул" не надходило, та жодних перевірок/звірок не проводилось.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до статті 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Податковому органу відповідно до статті 66 Податкового кодексу України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно пунктами 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 Податкового кодексу України - будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Отже, відповідач має право вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Водночас згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Крім того, відповідно до пункту 1.19 наказу ДПА України від 14 квітня 2011 року N 213 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків - у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формою, визначеною наказом ДПА України від 22.12.2010 N 985 "Про затвердження Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1440/18735.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, а дії відповідача по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Профіт-Консул" призвели до негативних правових наслідків (у вигляді зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за вересень 2013 року), колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем порушено права та інтереси позивача, оскільки такі зміни несуть за собою податкові зобов'язання.

Водночас, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач мав господарські відносини з TOB "Торговий дім "Укркабель" відповідно до договору №16-Ю від 28.08.2013р.

На підтвердження реальності даних правовідносин позивачем надано до суду першої інстанції та залучено до матеріалів справи, копії договору №16-Ю від 28.08.2013р., письмову заявку клієнта №1 від 28.08.2013р. до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №16-Ю від 28.08.2013р., акт надання послуг №79 від 30.09.2013р., та податкову накладну від 30.09.2013р. №13.

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті №346/3-22-03-37924044 від 30.09.2013 року зроблено формальний висновок, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки при перевірці, первинним документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, юридична оцінка не надавалась, а висновки ґрунтувались лише відповідно до обставин зазначених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності своїх рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.