Ухвала суду № 39857366, 21.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20218/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держземагентства у м. Києві до Київської міської ради, треті особи Державне підприємство "Науково - дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща - Водиця" та ТОВ "АК "Сервісавтотрейдинг" про визнання незаконним та скасування рішення №393/3227 від 01.10.2007 року,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держземагентства у м. Києві звернулося до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи Державне підприємство "Науково - дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща - Водиця" та ТОВ "АК "Сервісавтотрейдинг" про визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. № 393/3227 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Сервісавтотрейдинг" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільного терміналу зі складською інфраструктурою, станцією технічного обслуговування та готельним комплексом між вул. Якова Качури та вул. Миру 5 у Святошинському районі м. Києва".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2007 року Київська міська рада на пленарному засіданні прийняла рішення №393/3227 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Сервісавтотрейдинг" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільного терміналу зі складською інфраструктурою, станцією технічного обслуговування та готельним комплексом між вул. Якова Качури та вул. Миру у Святошинському районі м. Києва", на підставі якого ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" припинено право користування земельною ділянкою площею 7,17 га з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Сервісавтотрейдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільного терміналу зі складською інфраструктурою, станцією технічного обслуговування та готельним комплексом між вул. Якова Качури та вул. Миру у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Листом-згодою від 12.11.2004 року № 936 Державне підприємство "Науково - дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща - Водиця" відмовилось від права користування частиною земельної ділянки.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, на даний спір не розповсюджується дія пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки на момент винесення оспорюваного рішення спірна земельна ділянка не перебувала у приватній власності та на ній не були розташовані ні державні, ні казенні підприємства.

Відповідно до Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

Статтею 20 Земельного кодексу України регламентовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення, відповідно до Закону, питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту цієї норми закону, право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Таким чином, надання права власності або право користування земельними ділянками на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.