Ухвала суду № 39857356, 21.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3078/14 (2 тома) Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіод-1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіод-1" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №17026552207 від 05.02.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Кіод-1", про що складено акт від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793.

ТОВ "Кіод-1" подано заперечення від 08.11.2013 №71-11/13 на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві листом від 14.11.2013 №21299/10/26-55-22-07-10 повідомила позивача про залишення висновків, викладених в акті перевірки, без змін.

На підставі акта перевірки від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 15.11.2013 №88426552207, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 476 261,00 грн. відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року №9066689590.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, рішенням якого від 24.01.2014 №621/10/26-15-10-96-15 скаргу ТОВ "Кіод-1" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 №88426552207 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві винести податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 476 261,00 грн. форми "В4", яка передбачена Порядком №1236.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кіод-1" з питань правильності формування залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2013 року, про що складено акт від 20.01.2014 №38/26-55-22-07/32554793, яким залишено без змін висновки, викладені в акті перевірки від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793.

ТОВ "Кіод-1" подано заперечення від 24.01.2014 №2-01/14 на вказаний акт перевірки за результатами розгляду яких Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві листом від 30.01.2014 №2531/10/26-55-22-07-10 повідомила позивача про залишення висновків, викладених в акті перевірки, без змін.

На підставі акта перевірки від 30.10.2013 №160/26-55-22-07/32554793 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 05.02.2014 №17026552207, яким встановлено завищення залишку від'ємного, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 476 261,00 грн. (податкова декларація за вересень 2013 року №9066689590).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39). Надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передбачений пунктом 102.5 статті 102 ПК України строк давності 1095 днів стосується лише повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум, в даному випадку, податку на додану вартість, та не можуть застосовуватись до строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 23.04.2014 К/800/34453/13, від 27.03.2014 К/800/33627/13.

Матеріали справи містять податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, в рядку 24 якої зазначено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 3 607 838,00 грн.

Згідно з даними додатку 2 до вказаної податкової декларації позивачем відображені наступні звітні податкові періоди та суми, в яких виникло від'ємне значення: серпень-листопад 2010 року, січень-грудень 2011 року, лютий-квітень 2012 року.

Також, матеріали справи містять податкові накладні та платіжні доручення, з яких вбачається оплата позивачем товарів/послуг, придбаних ним протягом серпня, вересня 2010 року.

Враховуючи, що протягом періодів, зазначених у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість позивачем не заявлялось, а залишок від'ємного значення зазначався позивачем у відповідному рядку податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно відображено у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року залишок від'ємного значення за серпень 2010 року у розмірі 64 748,00 грн. та за вересень 2010 року у розмірі 411 513,00 грн., оскільки строки давності для його відображення застосуванню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.