Постанова № 39857219, 17.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року справа № 823/2677/13-а

14 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Карпенко Н.І.,

відповідача - Дмитренко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроект" до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Земпроект" подало позов, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо часткової відмови в нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- скасувати рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.03.2013 року № 8 про часткову відмову у фінансуванні;

- зобов'язати Черкаську міську виконавчу дирекцію Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вчинити дії з проведення фінансування товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроект" матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та у розмірах, вказаних в заяві - розрахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроект" від 19.02.2013р. № 10.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що фондом зменшено розмір фінансування допомоги по тимчасовій втраті працездатності позивачу з підстав відсутності в позивача колективного договору, в якому мають бути зазначені умови та розмір виплат працівникам, і в положенні про організацію робіт та оплату праці в ТОВ "Земпроект" не встановлено, які виплати відносяться до додаткової заробітної плати, не визначено умови і порядок її встановлення.

Разом з тим, позивач вважає, що при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності в товаристві згідно вимог чинного законодавства враховувалася як основна, так і додаткова заробітна плата; умови отримання та розміри додаткової заробітної плати встановлювалися власником (директором) з обов'язковим погодженням з уповноваженим на представництво трудового колективу; законодавством України та міжнародними нормами не передбачено обов'язковості укладення колективного договору на підприємствах; законодавством не передбачена наявність у Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності функцій контролю за додержанням законодавства про оплату праці.

Крім того, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області листом від 20.05.2013 № 1048 повідомила позивача, що при встановленні розмірів посадових окладів, щомісячному розподілі додаткової заробітної плати, не виявлено порушень законодавства про працю.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що обов'язковою умовою для здійснення підприємством будь-яких виплат працівникам є їх наявність в колективному договорі, а також визначення умов запровадження та розмірів таких виплат; у позивача наявне положення про оплату праці працівників, в якому визначено перелік робіт за які можливе нарахування додаткової заробітної плати, однак в положенні відсутні умови запровадження та розміри додаткової заробітної плати; в положенні про оплату праці працівників позивача взагалі непередбачено виплату додаткової заробітної плати за особистий внесок найманого працівника; посадові особи органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право перевіряти правильність обчислення середньої заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 19 лютого 2013 року ТОВ "Земпроект" подано до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок № 10, згідно якої позивач просив здійснити фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності гр. ОСОБА_3 за рахунок коштів Фонду в розмірі 16949 грн. 71. коп.

За результатами проведеної посадовою особою відповідача позапланової перевірки правильності нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності складено акт № 88 від 04 березня 2013 року, в якому зазначено, що позивачем нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності гр. ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АВЮ № 785984, виданого за період непрацездатності з 22.01.2013 по 28.01.2013 та АВЮ № 771953 виданого за період непрацездатності з 29.01.2013 по 15.02.2013р., в розмірі 16949 грн. 71 коп. При цьому відповідач зазначив, що позивачем для розрахунку зазначеної допомоги було взято премії, нараховані з порушенням ст. 35, 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв рішення № 8 від 19 березня 2013 року про часткову відмову у фінансуванні, яким зменшив суму фінансування ТОВ "Земпроект" згідно заяви-розрахунку від 19.02.2013 року на 13149 грн. 71 коп. та зазначив, що до фінансування по цій заяві належить 3800 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240-III).

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 2240-III законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням, застосовуються норми міжнародного договору.

Частиною 1 статті 9, частиною 1 статті 10 Закону № 2240-III передбачено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Згідно пункту 5.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 29, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за № 393/19131, посадові особи органу Фонду мають право, зокрема, перевіряти правильність обчислення середньоденної заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

З урахуванням зазначеного, суд вважає помилковим посилання позивача на відсутність у Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності функцій контролю за додержанням законодавства про оплату праці, оскільки посадовою особою Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була здійснена саме перевірка правильності обчислення середньоденної заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

Відповідно до статті 53 Закону № 2240-III при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, передбачено, що середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частини 2, 3 статті 2 Закону України "Про оплату праці" встановлюють поняття основної та додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Так, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно статті 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що заробітна плата на підприємстві позивача нараховується відповідно до Положення про оплату праці працівників ТОВ "Земпроект", затвердженого директором товариства 15.11.2010 та погодженого уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій (протокол № 14 загальних зборів учасників товариства від 15.11.2010), із змінами, затвердженими директором товариства 22.11.2011 та погодженими уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій (протокол № 15 загальних зборів учасників товариства від 22.11.2011).

Пункт 3.2 цього Положення визначає перелік робіт, за які можливе нарахування додаткової заробітної плати, а саме: за суміщення професій, посад за фактично виконану роботу; за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу роботи; за ненормований робочий день для водія легкового автомобіля; за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; премії, надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. Пункт 3.3 Положення встановлює заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме: за інтенсивність праці, особливий характер роботи або високі досягнення в праці; за виконання особливо важливих завдань (на період їх виконання).

Крім того, пунктом 3.4 Положення передбачено, що додаткова заробітна плата та інші надбавки, доплати, гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються рішенням директора підприємства одноосібно за погодженням з уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій.

Разом з тим, суд зазначає, що у вказаному Положенні відсутні умови запровадження та розміри додаткової заробітної плати.

Крім того, додаткова заробітна плата нараховувалась директору та працівникам товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроект" згідно наказів від 31.05.2012 № 47, від 02.07.2012 № 55, від 01.08.2012 № 66, від 03.09.2012 № 77, від 01.10.2012 № 83 та від 05.11.2012 № 90 про виплату додаткової заробітної плати враховуючи хід виконання робіт по підприємству, фінансовий стан та особистий внесок окремих працівників. Однак, в цих наказах зазначено лише розміри додаткової заробітної плати, яка для ОСОБА_3 становить 18000 та 21000 грн., для інших працівників у межах 150 грн. - 4707 грн., а пункт 3.2 Положення про оплату працівників ТОВ "Земпроект" взагалі не передбачає виплати додаткової заробітної плати за особистий внесок найманого працівника.

Отже, враховуючи відсутність в Положенні про оплату працівників ТОВ "Земпроект" умов запровадження та розмірів додаткової заробітної плати та непередбачення ним виплати додаткової заробітної плати за особистий внесок найманого працівника, суд вважає, що додаткова заробітна плата ОСОБА_3 нарахована без належних правових підстав, а тому не може враховуватись при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка надається за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідачем повністю здійснено фінансування допомоги по заяві-розрахунку від 28.03.2013 в розмірі 22302 грн. 25 коп., і при цьому розрахунок допомоги здійснений на підставі Положення про оплату праці працівників ТОВ "Земпроект" та наказів директора, що погоджені уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій, та зазначає, що відповідно до статті 28 Закону № 2240-III правління та виконавча дирекція відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вправі проводити перевірки правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, а також зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів та стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 22.07.2014.