Вирок № 39856621, 22.07.2014, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/1761/14-к

Провадження №1-кп/242/180/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В.,

при секретарі Костенко К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12014050500000752 у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Селидове Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше судимого: 02.12.2011 року Симферопольським районним судом АР Крим за ч. 1 ст. 186 КК України до громадських робіт на строк 150 годин; 18.06.2013 р. Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до громадських робіт на строк 146 годин та штрафу 1700 грн.; 22.07.2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389, 71, 72 КК України до арешту на строк 3 місяці 5 днів; який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого за ч. 1 ст. 317 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Кондратенка С. М., обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 1995 року, в останній редакції від 01.01.2008 р., яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами і прекурсорами на території м. Селидове Донецької області при наступних обставинах.

14.04.2014 року обвинувачений ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 добровільно надав приміщення своєї квартири ОСОБА_2 для незаконного виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «Дезоморфін». ОСОБА_2, використовуючи приладдя, хімічні речовини, шляхом термічної обробки медичного препарату «Пенталгін ІС» виготовив невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «Дезоморфін».

Цього ж дня, після виготовлення ОСОБА_2 вищезазначеного наркотичного засобу, ОСОБА_1, добровільно, не маючи корисливих мотивів, надав приміщення своєї квартири, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для незаконного вживання наркотичних засобів. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 шляхом внутрішньовенних ін,єкцій, за адресою: АДРЕСА_1, вжили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «Дезоморфін».

14.04.2014 року у період часу з 14 години 25 хвилин до 15 години 15 хвилин під час огляду квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено медичні шприци з мікрокількістю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «Дезоморфін».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив надання приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив суду, що 14.04.2014 року він знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1. Приблизно о 12 годині 00 хвилин він добровільно надав приміщення своєї квартири ОСОБА_2 для виготовлення наркотичного засобу. Цього ж дня, після виготовлення ОСОБА_2 наркотичного засобу, він надав приміщення своєї квартири, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для вживання наркотичних засобів. Потім до його квартири зайшли працівники міліції та провели огляд його квартири під час якого вилучили медичні шприци. У скоєному щиро кається.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення. Аналіз приведених і встановлених судом обставин свідчить про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 317 КК України як надання приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який не працює, характеризується задовільно за місцем проживання, знаходиться на Д-обліку у лікаря-нарколога з 07.07.2012 року, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених санкцією ч. 1 статті 317 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Суд вважає за необхідне процесуальні витрати на залучення експертів у зв,язку з проведенням хімічної експертизи у розмірі 737 грн. 88 коп. віднести на рахунок держави.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною першою статті 317 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за частиною першою статті 317 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з,являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у виді особистого зобов,язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази по справі - наркотики, що знаходяться в камері схову Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, відповідно квитанції № 37 в одному пакеті з написом в/е 587 у кримінальному провадженні № 12014050500000752 - знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя