Вирок № 39855825, 22.07.2014, Житомирський районний суд Житомирської області

КП № 278/1271/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Башинського С.Ф.,

з участю секретаря судового засідання - Безпалько В.В.,

сторін кримінального провадження: прокурора - Пшевлоцького О.Й.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.01.2014 року за № 12014060170000022 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, не судимого,-

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

За версією досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 09 січня 2014 року в денний час він знаходився в с. Гальчин Андрушівського району, Житомирської області, де у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, перевезення та подальше незаконне зберігання з метою збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу «КАНАБІСУ».

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленої слідством особи ОСОБА_1 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб «КАНАБІС», загальною масою 60.45 грами, який незаконно зберігаючи при собі у вигляді ручної поклажі переніс до автомобіля марки «Маzdа-2», державний номерний знак НОМЕР_1.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо-небезпечного наркотичного засобу «КАНАБІСУ», 09.01.2014 року у вечірній час ОСОБА_1 незаконно повіз вказаний наркотичний засіб до м. Житомира, щоб незаконно збути невстановленим слідством особам. Але, о 21 годині 40 хвилин 09.01.2014 року він був зупинений працівниками міліції, а вказаний наркотичний засіб був виявлений та вилучений під час огляду.

Крім цього, ОСОБА_1, на початку січня 2014 року в денний час знаходився в с. Гальчин, Андрушівського району, Житомирської області, де у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї. Після чого, у невстановленої слідством особи він незаконно придбав мисливський ніж, який згідно висновку експерта № 15 від 20.01.2014 року є ножем мисливським, загального призначення та відноситься до категорії холодної зброї, який після цього, незаконно зберігаючи при собі у вигляді ручної поклажі, переніс до автомобіля марки «Маzdа-2», державний номерний знак НОМЕР_1.

Після чого, ОСОБА_1 транспортував вказаний ніж безпосередньо при собі у вказаному транспортному засобі автодорогами України до 09.01.2014 року, тобто до вилучення працівниками міліції.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що наркотики купував для власних потреб. Купив 3 пакети приблизно за 60 грн. На досудовому слідстві давав покази, а також підписував протоколи під тиском працівників міліції, які вимагали від нього гроші. Ніж купив у ОСОБА_3, який займається ковкою, щоб подарувати батькові, який є мисливцем. Ніж поклав біля сидіння в автомобілі. 09.01.2014 року він коли повертався додому, перед м. Житомиром в с. Станишівка його зупинив працівник ДАІ. Він відкрив вікно автомобіля і почав спілкуватись з працівником ДАІ. В цей час до них під?їхав мікроавтобус,зупинився попереду і із нього вискочили працівники міліції, які викинули його та пасажира із автомашини, побили його та обшукали автомобіль. Під час обшуку вилучили наркотики, які залишилися. Під час відеозйомки він пояснив працівникам ДАІ, що купив наркотичні засоби для власних потреб і наркотичні засоби збувати не збирався і не намагався.

Вилучений ніж, він купив батькові, який є мисливцем.

З приводу написання заяви про огляд автомобіля ОСОБА_1 пояснив, що заяву він написав після затримання в одному із кабінетів під диктовку працівників міліції, які сказали, що така заява потрібна для того, щоб повернути йому автомобіль.

Суд, розглянувши в судовому засіданні матеріали даного кримінального провадження на засадах змагальності сторін обвинувачення і захисту, вважає, що винність ОСОБА_1, в обсязі пред'явленого йому обвинувачення не встановлена сукупністю доказів, які були досліджені і перевірені в судовому засіданні.

Перевірка показань ОСОБА_1, їх аналіз і порівнювання з показаннями свідків та висновками експертиз, надає суду підстави вважати вину ОСОБА_1 не доведеною.

Свідок ОСОБА_4 показала, що у її сина знайдено ніж. Він приніс і показав його. Сказав їй, що хоче подарувати цей ніж батькові, який є мисливцем. Раніше її син вживав наркотики, у зв'язку з чим проходив курс лікуванні від наркоманії. Але збутом наркотичних засобів він не займався.

Свідок ОСОБА_5 ствердила, що обвинувачений ОСОБА_6 є її співмешканцем. Вони живуть разом на зйомній квартирі менше року. До того, як вони стали проживати разом, обвинувачений проходив курс лікування від наркоманії. Під час сумісного проживання обвинувачений наркотики не вживав. Раз у тиждень він міг викурити цигарку з наркотиками.

Допитана у відповідності із вимогами ч.9 ст. 352 свідок ОСОБА_7 показала, що декілька місяців тому назад вона купила у ОСОБА_1 «травку».

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 09.01.2014 року у вечері він, побачивши в Андрушівці автомобіль сина свого знайомого ОСОБА_1, поросив обвинуваченого підвезти його в м. Житомир.

Коли їхали додому, то поблизу с. Станишівка їх автомобіль зупинив працівник ДАІ. Після цього до них під?їхало декілька автомашин та бус, який перекрив їм шлях.

До їх автомобіля вдерлося декілька чоловік які викинули їх із автомобіля.

Як відбувались подальші дії він не бачив, оскільки на його руки наділи кайданки і кинули обличчям вниз на мерзлу землю. Так вони протримали його більше години, не дозволяючи підняти голову.

Про те, що ОСОБА_1 наркоман і перевозить наркотики, йому відомо не було.

Показання обвинуваченого та свідка із підстав жорсткого затримання та обшуку автомобіля не спростовані обвинуваченням.

Жоден із свідків не підтвердив того, що працівник ДАІ та оперативна група чекали біля автомобіля обвинуваченого поки він дасть письмову згоду на огляд автомобіля.

Про те, що затримання ОСОБА_1 планувалось заздалегідь, свідчать рапорти працівників міліції, які підтверджують проведення оперативно-розшукових заходів, та затримання обвинуваченого оперативно слідчою групою в склад якої входили не тільки оперативні працівники, але і спеціаліст НДЕКЦ.

Виходячи із цього у суду нема жодних сумнівів того, що заява про дозвіл на огляд автомобіля, адресована слідчому, написана ОСОБА_1 після огляду \обшуку\ автомобіля.

В протоколі огляду автомобіля, складеного на місці затримання, на який, як на доказ посилається обвинувач, в графі на підставі чого проводився огляд (вказується ухвала слідчого судді…, заява володільця особи), взагалі не вказано на підставі чого проведено огляд. Відсутні посилання ОСОБА_1 на дозвіл про проведення огляду. Сам протокол огляду складено неохайно із необумовленими виправленнями, нерозбірливим почерком.

Із наведеного вбачається, що огляд автомобіля марки «Маzdа-2», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на той час у користуванні у ОСОБА_1 проведено з грубим порушенням норм ст.8 Європейської Конвенції за прав людини, ст. 30 Конституції України та КПК України, а саме ст.ст.7, 12,13, 207, 208, 233, 234, 235, 236, 237 КПК України.

В порушення норм ст.233,234,235,236 КПК України без ухвали суду а також дозволу власника транспортного засобу, або особи в якого знаходиться в користуванні транспортний засіб проведено не огляд, а фактично обшук в результаті якого незаконно вилучено речі, майно та інше. Дана слідча дія, оформлена слідчим процесуальним документом - огляд місця події, хоча фактично відбувся обшук. Відповідно до вимог законодавства огляд місця події проводиться на місцевості, в приміщеннях, огляд речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи, \в даному випадку автомобіля\, здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. З протоколу огляду місця події вбачається, що слідчий послався на вимоги ст.234,237 КПК України, тобто на проведення обшуку. Обшук відповідно до вимог ст..234 КПК України проводиться виключно за ухвалою суду, якої в слідчого на час проведення так званого обшуку не було. Відповідно до вимог ст.233 КПК України проникнення до іншого володіння особи, транспортного засобу проводиться лише за ухвалою суду або за добровільною згодою особи, яка ними володіє, тобто за згодою володільця, в даному випадку ОСОБА_1

Із цього виходить, що в автомобіль останнього можливо проникнути на підставі ухвали суду, що слідчим не було зроблено. У разі невідкладності проникнення, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов?язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку \огляду\ до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку \огляду\ докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст.255 цього Кодексу. Оскільки слідчий та прокурор з клопотанням про проведення обшуку в вищевказаному транспортному засобі до слідчого судді не зверталися, судом не надано в ході досудового слідства оцінки законності проведення обшуку в транспортному засобі. Цей доказ є недопустимим і речі та документи, вилучені під час його проведення підлягають знищенню.

Крім того, досудовим слідством в порушення ст.ет.207, 208 КПК України та ст.59 Конституції України проведено особистий обшук ОСОБА_1, який оформлено вищевказаним протоколом огляду місця пригоди. Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 порушено право на захист, відповідно до вимог ст.208 КПК України зазначено, що уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи ( в даному випадку було фактично затримання, оскільки проводився особистий обшук), повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз?яснити право мати захисника і так далі. Викладені вимоги законодавства працівниками міліції ОСОБА_1 роз?яснено не було, чим було грубо порушено його право на захист, передбачене процесуальним законодавством та нормами Конституції України.

Незважаючи на затримання та вилучення речових доказів, ОСОБА_1 наступного дня був допитаний не як підозрюваний із відповідними процесуальними правами, в тому числі і правом на захист, а як свідок із попередженням його про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань.

Відповідно до вимог ст.87 КПК України недопустимими доказами є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Таким чином, протокол огляду місця події від 09.01.2013 року( а.к.п.8-10), згідно якого, на узбіччі 9-го км а/д Сквира-Житомир виявлено поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору, пакет з фольги з порошкоподібною речовиною бежевого кольору, ніж в чохлі, перелічені речові докази є недопустимими, оскільки отримані із грубим порушенням норм КПК. Виходячи із цього висновки експертиз, по цих речових доказах, суд не приймає до уваги як докази.

Окрім наведеного, суд відноситься критично і не приймає до уваги протокол впізнання особи по фотознімках і показання свідка ОСОБА_7 про те, що вона один раз купувала у обвинуваченого ОСОБА_1 «травку».

Даний епізод не увійшов у повідомлення про підозру і не є предметом обвинувачення.

Показання даного свідка не послідовні, не з?ясовано яку саме «травку» придбала вона, в якій кількості і коли саме і чи взагалі ця «травка» могла бути наркотичним засобом, оскільки, як зазначила свідок, вона до цього наркотичних засобів не вживала.

Крім цього Алтиніна показала, що коли працівники міліції прийшли до неї додому, то ще до допиту показали їй фото ОСОБА_1, хоча як вбачається із протоколу впізнання особи по фотознімках (т.1 а.к.п. 205), вказаний процесуальний документ складено в службовому кабінеті слідчого.

Враховуючи наведене, недопустимість доказів у зв'язку із грубим порушенням закону у даному кримінальному провадженні, по якому речі та документи, вилучені під час проведення огляду місця пригоди підлягали знищенню, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 263 КК України, недоведена і виправдовує за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів.

Суд вважає за необхідне речові докази:

- два поліетиленових пакети з сухою подрібненою рослинною масою, поліетиленовий пакет з сухою подрібненою рослинною масою зеленого кольору, поліетиленовий фасувальний пакет із порошкоподібною масою рожевого кольору, пакет із фольги з порошкоподібною масою рожевого кольору, три пластмасові футляри, паперовий згорток з сухою рослинною масою зеленого кольору та коробку з насінням зеленого та коричневого кольорів, ніж у чохлі - знищити;

- відеокасету приєднати до матеріалів кримінального провадження;

- мобільний телефон «Самсунг» - повернути власнику;

-два оптичних диски DVD-R - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Витрати, пов'язані з проведенням експертизи у даному кримінальному провадженні, суд покладає на державу.

Арешт, накладений на автомобіль «Мазда-2», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_8, суд знімає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х А Л И В:

ОСОБА_1, визнати не винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.263 КК України і виправдати за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів.

Речові докази:

- два поліетиленових пакети з сухою подрібненою рослинною масою, поліетиленовий пакет з сухою подрібненою рослинною масою зеленого кольору, поліетиленовий фасувальний пакет із порошкоподібною масою рожевого кольору, пакет із фольги з порошкоподібною масою рожевого кольору, три пластмасові футляри, паперовий згорток з сухою рослинною масою зеленого кольору та коробку з насінням зеленого та коричневого кольорів, ніж у чохлі - знищити;

- відеокасету приєднати до матеріалів кримінального провадження;

- мобільний телефон «Самсунг» - повернути власнику;

-два оптичних диски DVD-R - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Витрати, пов'язані з проведенням експертиз у даному кримінальному провадженні в сумі 1 715 грн. 52 коп. покласти на рахунок держави.

Арешт, накладений на автомобіль «Мазда-2», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 - зняти.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу у виді домашнього арешту - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: С.Ф. Башинський