Ухвала суду № 39852471, 16.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 липня 2014 року м. Київ В/800/3124/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Шведа Е.Ю.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

Розваляєвої Т.С.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки та стягнення 29867,85 грн.,

встановив:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товару, карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, стягнуто з Державного бюджету України надмірно сплачені платежі.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів, прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову, в іншій частині рішення суддів залишено без змін.

В заяві про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції від 29 травня 2014 року відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, у подібних правовідносинах, а саме статей 53, 54, 57, 58 Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару та права митного органу витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару.

Вивчивши заяву Південної митниці Міндоходів та додані до неї матеріали, суд не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року, про перегляд якої ставить питання заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, з тих підстав, що суди обґрунтовано задовольнили позов, визнавши протиправним та скасувавши рішення відповідача про коригування митної вартості товару, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оскільки останній мав змогу перевірити митну вартість товару на підставі наданих позивачем документів.

З наданих ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2014 року та постанови від 20 травня 2014 року, на яку відповідач посилається, як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, оскільки спірні правовідносини виникли за інших, відмінних обставин. Так, у вказаних рішеннях суду касаційної інстанції йдеться про визначення митної вартості товару, однак відмінність товару, що переміщується через митний кордон України та відмінні документи, надані митному органу, ніж у правовідносинах, зазначених в ухвалі від 29 травня 2014 року, зумовили ситуацію, коли митний орган не мав можливості визначити його митну вартість за наданими документами, тому суди дійшли висновку про обґрунтованість доводів митного органу та відмовили в задоволенні позову, посилаючись при цьому на обґрунтованість вимог митного органу витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені перелічені судові рішення, виникли з інших, відмінних між собою, обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в них ухвалені різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає можливість допуску справи до провадження Верховного Суду України.

За таких обставин, у суду немає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФВ Пласт Україна» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки та стягнення 29867,85 грн., для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Е.Ю. Швед

С.А. Горбатюк

Л.Л. Мороз

Т.С. Розваляєва

Л.Т. Черпіцька