Ухвала суду № 39852378, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року м. Київ К/800/13365/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ковельська ОДПІ)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013

у справі № 2а/0370/3164/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (далі - Товариство)

до Ковельської ОДПІ

про визнання дій неправомірними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Ковельської ОДПІ з проведення 05.07.2011 невиїзної документальної перевірки.

Постановою названого суду від 16.12.2011 у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було дотримано нормативно визначену процедуру проведення документальної невиїзної перевірки, а предмет останньої відповідає її правовому змісту, визначеному у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорювані дії відповідача визнано неправомірними з тих мотивів, що спірну невиїзну перевірку було призначено за відсутності підстав, з якими чинне законодавство пов'язує можливість її проведення.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Ковельська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у позові Товариства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що спірну перевірку було проведено з дотриманням вимог статті 79 ПК.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 05.07.2011 Ковельською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати Товариством узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ, оформлену актом № 731/16-00238138.

Вказана перевірка була призначена за наказом начальника Ковельської ОДПІ від 05.07.2011 № 659 на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 ПК з посиланням на несвоєчасність сплати Товариством узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Наведені положення податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, свідчать на користь висновку про те, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.

Перелік підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки викладений у пункті 78.1 статті 78 ПК.

Втім на порушення наведених законодавчих приписів у наказі про призначення спірної перевірки відсутні посилання на існування передбачених чинним законодавством обставин для її проведення, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно кваліфікував дії відповідача з проведення цієї перевірки як протиправні.

Наведені процедурні порушення щодо організації розглядуваної перевірки виключають цю перевірку як юридичний факт.

З урахуванням викладеного апеляційний суд цілком правомірно задовольнив розглядувані позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду, покладені в основу прийняття оскаржуваної постанови зі спору. Адже проведення податкової перевірки з питань, що входять до її предмету, не нівелює незаконність цієї перевірки у разі відсутності нормативно визначених підстав для її проведення.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені апеляційним судом на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акта не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 у справі № 2а/0370/3164/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько