Рішення № 39852293, 10.07.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6042/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Богінкевич С.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Кулікової С.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Гречка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и л а :

Позивач, звертаючись до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовував свої вимоги неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором від 29.07.2006 року укладеним між сторонами по справі. Тому просив суд задовольнити заявлені ними вимоги та стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 12.07.2013 року становить 41 512,93 гривень.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, представник позивача подала апеляційну скаргу. Де ставила питання про його скасування та постановлення нового про задоволення позову у повному обсязі. Вказуючи при цьому, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Апелянт будучи повідомленим про розгляд справи у встановленому законом порядку повторно не з'явився у судове засідання, поважність причин неявки суду не повідомив.

Відповідач по справі про її розгляд повідомлявся за адресами визначеними в матеріалах справи в порядку вимог ст. 74 ЦПК України ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2). Не з'явившись до суду відповідач також не повідомив про зміну місця свого проживання ( перебування) у відповідності до положень ст. 77 ЦПК України.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 29.07.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» ( зміна назви на ПАТ КБ «ПриватБанк») та відповідачем було укладено кредитний договір -К2Н0КХ23241004 відповідно до умов якого останньому було надано кредит на споживчі потреби у сумі 3 105,19 гривень зі сплатою 12 % за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 27.07.2007 року.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову з урахуванням положень ст. ст. 261, 267 ЦК України а також роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 виходив з того, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання. Беручи до уваги кінцевий термін повернення кредиту за умовами договору - 27.07.2007 року та час звернення позивача з позовом - 12.08.2013 року, вважав за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності з урахуванням того, що позивачем також не надано доказів на підтвердження пропуску строку позовної давності з поважних причин.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постановлене судом першої інстанції заочне рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов'язання та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Зазначене вище свідчить, що суди мають право застосовувати наслідки спливу строку позовної давності при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, в тому числі у спорах щодо споживчого кредитування, тільки якщо подається заява про застосування позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не приймав участі у розгляді справи ( по справі постановлено заочне рішення), а відтак і заяви про застосування позовної давності ним подано до суду не було.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постановлене судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України, про часткове задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Звертаючись до суду позивач вказував на те, що ОСОБА_5 допустив заборгованість, яка станом на 12.07.2013 року становить 41 512,93 гривень, з яких: 3105,20 гривень - заборгованість за кредитом; 14 820,63 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 596,16 гривень - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 20537,94 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1953 гривень - штраф (процентна складова).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому положення ст. 1049 ЦК України зобов'язують позичальника повернути позику у строк та в порядку що встановлені законом.

У відповідності до положень ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи знайшли своє підтвердження посилання позивача щодо неналежного виконання відповідачем взятих на зобов'язань по поверненню грошових коштів у відповідності до положень отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а відтак вимоги позивача в частині щодо стягнення 3105,20 гривень - заборгованість за кредитом; 14 820,63 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 596,16 гривень - заборгованість по комісії за користуванням кредитом підлягають задоволенню як такі що знайшли своє підтвердження.

У той же час, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ч. 3 ст.551 ЦК України в частині заявлених вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 20 537,94 гривень. Зменшивши її до розміру 3105 гривень ( розміру заборгованості за кредитом) так як розмір визначений позивачем значно перевищує розмір збитків.

Також позивачем серед складових заборгованості визначені 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1953 гривень - штраф (процентна складова). Однак, розрахунок ( а.с.4) наданий до суду не містить у собі даних щодо зазначених вище штрафних сум. Як і позовна заява не містить у собі правових підстав щодо нарахування зазначених вище штрафних санкцій у відповідності до укладених домовленостей. А відтак вимоги позивача в цій частині, на думку колегії суддів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Шуліки АліниВолодимирівни задовольнити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року скасувати та постановити нове, за яким:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» ( 49094 м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 рахунок № 29092829003111 ( для погашення заборгованості), рахунок № 64993919400001 ( для відшкодування судових витрат, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № К2Н0КХ23241004 від 29.07.2006 року , а саме: 3105,20 гривень - заборгованість за кредитом; 14820,63 гривни - заборгованість за відсотками; 596,16 - заборгованість по комісії; 3105 гривень - пені за несвоєчасність виконання, всього : 21 626, 79 ( двадцять одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 79 копійок) та судовий збір у розмірі 243, 60 гривень.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: