Постанова № 39852148, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 904/10109/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 рокуу справі№ 904/10109/13господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської радипростягнення 820 860, 11 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі за текстом - КП "Теплотранс") про стягнення 820 860, 11 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі № 904/10109/13 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з комунального підприємства "Теплотранс" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у сумі 60 150, 45 грн., збитки від інфляції у сумі 47 550, 20 грн., 3 % річних в сумі 155 186, 08 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 6 460, 74 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року в частині зменшення розміру пені на 60 150, 45 грн. та прийняти у вказаній частині нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 60 150, 45 грн. пені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року у справі № 904/10109/13 апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року у справі № 904/10109/13 в частині зменшення розміру пені на 60 150, 45 грн. та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 60 150, 45 грн. пені, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 42, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.07.2014 року № 03-05/1012 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/10109/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.09.2011 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Теплотранс" уклали договір № 14/1853/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди № 4 від 27.06.2012 року) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. вказаного Договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками (в редакції додаткової угоди № 4 від 27.06.2012 року).

Положеннями п. 2.1. Договору сторонами узгоджено передачу продавцем покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 37 556 тис. м. куб., у тому числі: у жовтні 2011 року - 1 717 тис. м. куб., у листопаді 2011 року - 3 878 тис. м. куб., у грудні 2011 року - 5 163 тис. м. куб., у січні 2012 року - 5 690 тис. м. куб., у лютому 2012 року - 5 048 тис. м. куб., у березні 2012 року - 4 362 тис. м. куб., у квітні 2012 року - 940 тис. м. куб., у жовтні 2012 року - 1 717 тис. м. куб., у листопаді 2012 року - 3 878 тис. м. куб., у грудні 2012 - 5 163 тис. м. куб.

Відповідно до п. 11.1. Договір на купівлю-продаж природного газу № 14/1853/11 від 28.09.2011 року набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків -до їх повного здійснення.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що в період з 31.10.2011 року по 31.12.2012 року сторони підписали акти приймання-передачі природного газу за спірним договором на загальну суму 35 144 680, 62 грн.

Положеннями п. 6.1. Договору сторонами узгоджено форму оплати за газ, яка здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 % попередньої оплати вартості планових обсягів природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70% вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судами встановлено, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, за отриманий природний газ розрахувався невчасно.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Так, судами досліджено, що за несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 127 381, 75 грн. за період з 26.11.2012 року по 31.07.2013 року (за прострочення оплати природного газу за жовтень - грудень 2012 року - по кожному акту окремо), за прострочення оплати природного газу понад 30 днів стягнути штраф у розмірі 7 % від простроченої суми: за прострочення суми 511 607, 87 грн. (за період з 26.11.2012 року по 28.12.2012 року нарахований штраф у сумі 35 812, 55 грн.), за прострочення суми 3 870 843, 56 грн. за період з 15.01.2013 року по 31.01.2013 року нарахований штраф у сумі 270 959, 05 грн., всього штраф у сумі 306 771, 60 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів про зменшення розміру пені до 120 300, 90 грн. з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, який згідно приписів п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України становить один рік, при тому що позивач звернувся з позовом до суду 20.12.2013 року, а пеня нарахована починаючи з 14.12.2012 року, відповідне клопотання КП "Теплотранс" щодо застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені містяться в матеріалах справи.

Також, судами обґрунтовано зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Судами досліджено, що за прострочення оплати природного газу понад 30 днів, позивач нарахував та просить стягнути штраф у розмірі 7% від простроченої суми: за прострочення суми 511 607, 87 грн. (за період з 26.11.2012 року по 28.12.2012 року нарахований штраф у сумі 35 812, 55 грн.), за прострочення суми 3 870 843, 56 грн. за період з 15.01.2013 року по 31.01.2013 року нарахований штраф у сумі 270 959, 05 грн., всього штраф у сумі 306 771, 60 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення суми 511 607, 87 грн. за період з 26.11.2012 року по 27.12.2012 року у сумі 35 812, 55 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Прострочення суми 511 607, 87 грн. виникло з 15.11.2012 року, тобто строк 30 днів, протягом яких має бути сплачена заборгованість для відсутності нарахування штрафу закінчився 14.12.2012 року, з 15.12.2012 року у позивача виникло право на звернення з позовом до суду про стягнення штрафу за прострочення зобов'язання за жовтень 2012 року у сумі 511 607, 87 грн.

Отже, з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України та враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 20.12.2013 року згідно зі штемпелем на конверті, позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення суми 511 607, 87 грн. за період з 26.11.2012 року по 28.12.2012 року у сумі 35 812, 55 грн. задоволенню не підлягають

Прострочення суми 3 870 843, 56 грн. складає 16 днів (з 15.01.2013 року по 30.01.2013 року), у зв'язку з чим нарахований штраф у сумі 270 959, 05 грн. стягненню не підлягає.

Права господарського суду щодо прийняття рішення закріплено ст. 83 ГПК України, зокрема, згідно п. 3 ч. 1 вказаної статті, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку сплата штрафних санкцій у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії населенню та релігійним організаціям.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Теплотранс" є комунальним підприємством, яке забезпечує послугами з теплопостачання; постачання теплової енергії споживачам здійснюється за встановленими тарифами, які не містять повного відшкодування через тривалі процедури затвердження та прийняття тарифів уповноваженими органами, внаслідок чого фактично підприємство змушене виконувати приписи щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, а не за дійсною вартістю теплоенергії.

За таких обставин, враховуючи встановлений судами ступінь виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитого природного газу (100 %), нарахування та стягнення інфляційних витрат та 3 % річних, стягнення за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2013 року у справі № 11/5005/9512/2012 з КП "Теплотранс" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пені у сумі 912 269, 11 грн., витрат від інфляційних процесів у сумі 121 660, 13 грн., 3% річних 491 324, 01 грн., штрафу в сумі 906 360, 06 грн., часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань перед позивачем, обґрунтованим є висновок судів щодо можливості зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на 50% в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, що становить 60 150, 45 грн.

Судом апеляційної інстанції вірно вказано про те, що при вирішенні спору інтереси позивача також були враховані, зокрема, боржник не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, в даному випадку йдеться лише про зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року у справі № 904/10109/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року у справі № 904/10109/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко