Постанова № 39849693, 22.07.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 липня 2014 р. справа № 820/10430/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябченко Є.А.

за участю:

представника позивача - Марченко І.В.,

представника відповідача - Почуєв О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Віталія - Плюс" про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Віталія - Плюс" (далі - ПП "Віталія - Плюс") про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 67226,04 грн. з орендної плати з юридичних осіб за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у строки, визначені законодавством, сума податкового боргу перед бюджетом України відповідачем у розмірі 67226,04 грн. сплачена не була. З огляду на відсутність коштів на рахунках у банках, які обслуговують ПП "Віталія - Плюс", позивач просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача. При цьому зазначив, що сума податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб утворилась за рахунок самостійного декларування відповідачем податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов посилаючись на зазначені у позові обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу податкової вимоги.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП "Віталія - Плюс" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.08.2002 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ПП "Віталія - Плюс" перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 10.09.2002 року за №3190.

Відповідно до довідки Основ'янської ОДПІ м.Харкова №3658/9/20-38-25-01-11 від 08.07.2014 року вбачається, що ПП "Віталія - Плюс" станом на 07.07.2014 року має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 174290,89 грн., з яких борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 67226,04 грн. згідно розшифровки сум заборгованості виник за період з квітня по грудень 2011 року згідно податкової декларації №1643 від 28.01.2011 року, тобто на підставі самостійно нарахованих платником податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що термін сплати податкового зобов'язання у розмірі 67226,04 грн. відраховується згідно положень Податкового кодексу України з 30.05.2011 року, тобто адміністративний позов подано 29.05.2014 року, в межах строків, передбачених ст.102 Податкового кодексу України.

Наявність заборгованості також підтверджується копією облікової картки ПП "Віталія - Плюс", яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідачем самостійно не сплачені податкові зобов'язання та керуючись нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ (норми якого кореспондуються з положеннями ст.59 Податкового кодексу України), ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова (правонаступником якої є Основ'янська ОДПІ) були вжитті заходи направлені на погашення податкового боргу, а саме: була винесена та направлена перша податкова вимога №1/985 від 02.11.2009 року та друга податкова вимога №2/30 від 11.01.2010 року, які були направлені на адресу відповідача, однак повернулись за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявними матеріалами справи.

З огляду на вказаний факт, твердження представника відповідача щодо не направлення позивачем податкових вимог на адресу підприємства не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Окрім цього, з пояснень сторін та з наявних матеріалів справи, судом встановлено, що борг підприємства з 2009 року не переривався, тобто податкові вимоги не відкликані та дійсні на час розгляду справи.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Також, право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, 10.07.2009 року начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, правонаступником якого є Основ'янська ОДПІ, було прийнято Рішенням №48 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Наказом №760 від 22.05.2014 року Основ'янською ОДПІ було призначено податкового керуючого за ПП "Віталія - Плюс". 23.06.2010 року податковим керуючим було складено Акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу №9 на загальну суму 114000,00 грн.

З наявної в матеріалах справи копії вказаного акту вбачається, що під час складання акту була присутня уповноважена особа відповідача, про що свідчить підпис посадової особи ПП "Віталія - Плюс", завірений печаткою відповідача.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями п.95.1 ст.95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-7713/10/2070 від 19.10.2011 року було задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова до Приватного підприємства "Віталія - Плюс" про стягнення заборгованості було задоволено. Вказана постанова Харківського окружного адміністративного суду була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року.

На виконання зазначеної Постанови Харківського окружного адміністративного суду №2а-7713/10/2070 від 19.10.2011 року, відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, Основ'янською ОДПІ було виставлено інкасове доручення (розпорядження), яке повернулось без виконання через відсутність коштів на рахунку згідно п.12.8 інструкції про безготівкові розрахунків в Україні в національній валюті (Постанова Правління НБУ від 21.01.2004 року №22).

Суд відмічає, що у разі якщо кошти для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд встановив, що борг з орендної плати з юридичних осіб ПП "Віталія - Плюс" складає 67226,04 грн. за період з квітня по грудень 2011 року, що також підтверджується наявною в матеріалах справи обліковою карткою платника.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог та наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Віталія - Плюс" про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.

Надати дозвіл Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 67226,04 грн. (шістдесят сім тисяч двісті двадцять шість гривень 04 копійки) за рахунок майна Приватного підприємства "Віталія - Плюс" (пров.Олександрівський, 2, Харків, 61013, код 32134095), яке перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..

Постанова у повному обсязі виготовлена 22.07.2014 року.

Суддя Біленський О.О.