Постанова № 39848687, 17.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4601/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/4601/14 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 27.03.14р. № 0005301702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що філія ВП «Чернігівська дистанція колії» ПЗЗ» відповідно до умов колективного договору здійснює відшкодування у повному обсязі проїзду на залізничному транспорті працівникам, їх дітям та пенсіонерам підприємства, а відтак має утримувати та сплачувати єдиний внесок з відшкодованої суми.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області було проведено планову виїзну перевірку ВП «Чернігівська дистанція колії» ПЗЗ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 17.03.14р. №701/22/01069809.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення № 0005301702, яким застосовано до філії відокремленого підрозділу «Чернігівська дистанція колії» ПЗЗ» штрафні санкції у розмірі 11 358,80 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску

Підставою для винесення спірного рішення слугували виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований та не утриманий єдиний внесок за 2011 -2012 роки в сумі 22 717,59 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що філія «Чернігівська дистанція колії» ПЗЗ» відповідно до умов колективного договору здійснює відшкодування в повному обсязі проїзду на залізничному транспорті працівникам, їх дітям та пенсіонерам підприємства, а відтак має утримувати та сплачувати єдиний внесок з відшкодованої суми.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що надання безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту, згідно Закону України «Про залізничний транспорт», є додатковим благом відповідно до підпункту «а» пункту 4.2.9 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке не входить до структури заробітної плати, передбаченої статтею 2 Закону України «Про оплату праці».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Мін'юсті 27.01.04р. за №114/8713 визначено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п.п. 2.2.10 Інструкції, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять зокрема витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

Підпунктом 2.3.4 Інструкції передбачено, що іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами є виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування.

З аналізу вказаний правових норм вбачається, що базою оподаткування для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є фонд оплати праці, який складається із фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до вимог Інструкції зі статистики заробітної плати до фонду додаткової заробітної плати відносяться витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту, а відтак зазначені витрати відносяться до фонду заробітної плати в цілому і є частиною бази для визначення суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 11 358,80 грн.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/4601/14 та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/4601/14 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/4601/14 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 21.07.14р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.