Рішення № 39846162, 11.07.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2377/14-ц

Провадження № 2/175/873/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.

при секретарі - Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «СТПРЕС» про припинення дії, яка порушує право на інформацію шляхом вчинення акту нечесної підприємницької практики та про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації у формі прямої дискримінації, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив суд зобов'язати ПП «СТПРЕС» надати інформацію у вигляді належним чином оформленого документа, що відповідає на три питання:

- Чи було здійснено підприємством ПП «СТПРЕС» без дозволу чи за дозволом замовника виготовлення додаткового тиражу №59 (21361) від 27.07.2012 р., №61 (21363) від 03.08.2012 р., №63 (21365) від 10.08.2012 р. газети «Зоря»?

- Якщо додатковий тираж №59 (21361) від 27.07.2012 р., №61 (21363) від 03.08.2012 р., №63 (21365) від 10.08.2012 р. газети «Зоря» було виготовлено, то в якій кількості екземплярів?

- Чи підтверджує ПП «СТПРЕС», що тираж кожного із трьох номерів газети «Наше місто», а саме №59 (21361) від 27.07.2012 р., №61 (21363) від 03.08.2012 р., №63 (21365) від 10.08.2012 р. газети «Зоря», виготовлених ПП «СТПРЕС», склав саме 43000 (сорок три тисячі) екземплярів? Якщо величина тиражу кожного з цих номерів газети була іншою, то якою саме. Також просив зобов'язати відповідача відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про можливість проведення розгляду справи без його участі.

Представник ПП «СТПРЕС» у судове засідання не з'явився, не пояснивши причини своєї неявки, за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що Листом від 28.03.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до керівника відповідача ПП «СТПРЕС», в якому поставив три питання наступного характеру:

«Питання №1, Чи було здійснено підприємством ПП «СТПРЕС» без дозволу чи за дозволом замовника виготовлення додаткового тиражу №59 (21361) від 27.07.2012 р., №61 (21363) від 03.08.2012 р., №63 (21365) від 10.08.2012 р. газети «Зоря»?

Питання №2. Якщо додатковий тираж №59 (21361) від 27.07.2012 р., №61 (21363) від 03.08.2012 р., №63 (21365) від 10.08.2012 р. газети «Зоря» було виготовлено, то в якій кількості екземплярів?

Питання №3. Чи підтверджує ПП «СТПРЕС», що тираж кожного із трьох номерів газети «Наше місто», а саме №59 (21361) від 27.07.2012 р., №61 (21363) від 03.08.2012 р., №63 (21365) від 10.08.2012 р. газети «Зоря», виготовлених ПП «СТПРЕС», склав саме 43000 (сорок три тисячі) екземплярів?».

Після чого, Листом №24 від 29.04.2014 року представником відповідача надано ОСОБА_1 відповідь на його звернення наступного змісту:

«З надісланого Вами листа від 28.03.2014р. (отриманий 24.04.2014) не вдається встановити, до якого виду звернення відноситься лист у розумінні ЗУ «Про звернення громадян». З метою реалізації належних Вам прав рекомендуємо за потребою викласти Ваше звернення з урахуванням вимог чинного законодавства про звернення громадян.

Стосовно запитань, наведених у зверненні, повідомляємо, що, відповідно до ст. 32 ЗУ «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні», у кожному випуску друкованого засобу масової інформації повинні міститися такі вихідні дані, які повною мірою оплюють запитувану Вами інформацію».

Тобто, вимоги ЗУ «Про звернення громадян», які підлягають застосуванню до даних спірних відносин керівником ПП «СТПРЕС» не порушені, за таких обставин вимоги ОСОБА_1 в даній частині є безпідставними та необґрунтованими.

Також, позивачем ОСОБА_1 у позові не зазначено та не надано жодних доказів, яким чином (в чому саме порушені законні права ОСОБА_1) та з яких підстав (релігійних, національних тощо) проявляється дискримінація чи утиск відносно нього.

Крім того п. 2 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено поняття дискримінації, так під дискримінацією розуміється ситуація, за якої особа або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Так п. 7 ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» також визначено поняття утиску, так утиск - небажана для особи або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери. Однак, жодних критеріїв утиску зі сторони відповідача на адресу позивача судом не встановлено, тому посилання ОСОБА_1 на акт дискримінації у формі утиску відносно нього є необґрунтованими та безпідставними.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про їх не доведеність. Так, згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України, яка регламентує підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Разом з цим, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 грн. не зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження своїх доводів, а тому суд приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог без задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 79, 84, 88, 137, 212, 215, 214, ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 23, 79, 88, 225, 1167 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства «СТПРЕС» про припинення дії, яка порушує право на інформацію шляхом вчинення акту нечесної підприємницької практики та про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації у формі прямої дискримінації - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бойко О.М.