Ухвала суду № 39846109, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2957/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Ізюмський оптико-механічний завод" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2013 року № 0006092201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16 грудня 2013 р. № 0006092201.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, судом першої інстанції враховано те, що висновок акту перевірки № 200/22-00/33011077 ґрунтувався на помилковому висновку відповідача щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення за червень 2010 р., у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано правомірним.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 листопада 2013 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем за жовтень 2013 р., за результатами якої у цей же день було складено акт перевірки № 200/22-00/33011077.

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 102.1, п. 102.4 ст. 102, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого позивачу завищено залишок від'ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за жовтень 2013 р. у сумі 14 334 513 грн.00 коп.

16 грудня 2013 р. на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0006092201, яким завищено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14334 513 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з вимогами п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як убачається з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 46.5 статті 46 Податкового кодексу України), повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 цього ж кодексу).

Відповідно до вимог п. 48.2 ст. 48 ПК України обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з вимогами п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до вимог п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити розмір грошового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення ним суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з вимогами ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з вимогами п.п75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як убачається з п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до вимог п. 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з п. 200.10 ст. 200 ПК України, встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 49 ПК України у липні 2010 р. позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення було надіслано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 р.

Відповідно п. 26 податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - 25) (зазначення цього рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) складав - 15 577 703 грн. 00 коп.

Питання зобов'язання Іванківської МДПІ в Київській області ДПС визнати названу податкову декларацію податковою звітністю вже було предметом судового розгляду в межах адміністративної справи № 2а-8775/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" (позивача у даній справі) до Іванківської МДПІ в Київській області ДПС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київської окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 810/8775/1070 адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Іванківської МДПІ в Київській області ДПС щодо відмови у визнанні податкових декларацій податковою звітністю. В іншій частині позову відмовлено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Іванківської МДПІ в Київській області ДПС визнати податкову звітність скасовано та в цій частині прийнято нову постанову

Зокрема, апеляційний суд зобов'язав Іванківську МДПІ в Київській області ДПС визнати податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 р. та декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. як податкову звітність позивача.

З копії податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2010 р. вбачається, що до складу податкового кредиту ним було віднесено 15 577 703 грн.00 коп.

Дані розрахунки підтверджуються також розрахунком корегування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р.

Згідно з довідкою відповідача від 4 лютого 2014 р. № 164/9/10-036 постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 р. у справі № 810/8775/1070 Іванківською МДПІ в Київській області ДПС було визнано декларацію з ПДВ, поданою позивачем за червень 2010 р., та декларацію, подану позивачем з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р., як податкову звітність з подальшим відображенням показників даних декларацій в КОР платника АІС "Облік податків і платежів"

Наведене свідчить, що судове рішення відповідачем виконано у повному обсязі.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена правомірність зменшення позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок повернення раніше реалізованих позивачем товарно-матеріальних цінностей, та, як наслідок, формування від'ємного значення податку на додану вартість, що у свою чергу переносилося до складу податкового кредиту наступних податкових звітних періодів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів вважає, що обставина, яка покладена в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення не підлягає доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, який відповідачем в даній справі не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: М.І. Кобаль

І.Й.Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.