Постанова № 39845662, 22.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2014 року № 826/7450/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.,

відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, без виклику сторін, розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом

Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів

до

Приватного підприємства «Елін»

про

стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16 168,20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства Приватного підприємства «Елін» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16 168,20 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2014 р., відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 826/7450/14 та запропоновано відповідачу у строк до 16.06.2014 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі була отримана відповідачем 16.06.2014 р., про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Однак, ні станом на 16.06.2014 р., ні станом на час розгляду справи по суті 22.07.2014 р., жодних заперечень на позовну заяву та/або заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЕЛІН» (далі-відповідач) подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік» - по формі 10-ПІ (поштова-річна), затвердженої наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42 з доп. від 12.11.2008 р. № 527.

Згідно звіту ПП «ЕЛІН» вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 10 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинна бути працевлаштована 1 особа з інвалідністю, але відповідачем її не було працевлаштовано, за що йому було нараховано адміністративно-господарські санкції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» - «Робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо».

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ із змінами та доповненнями передбачено, що "Діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті"

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - "З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом".

Відповідно до частини 3 статті 18 зазначеного Закону - "Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

У відповідності до п. 1. ст. 19 Закону - "Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця".

Згідно п. 2 ст. 19 Закону - "Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення".

Так, відповідно до п. 3 ст. 19 Закону - "Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону".

Згідно до вимог ст. 20 Закону, - "Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк».

Відповідно до пункту 2 «Порядку сплати підприємства, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів», - затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2007 року № 70(далі - Порядок), установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пені відділенням Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних так і фізичних осіб-підприємців до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць призначених для інвалідів.

Таким чином, незалежно від форм власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Самостійне тлумачення окремих статей Закону відповідачем не може розцінюватись як їх виконання в повному обсязі.

Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інвалідів та ввести його в дію, шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує адміністративно-господарську санкцію до Державного бюджету України.

Отже, оскільки у Приватного підприємства «ЕЛІН» не було створено 1 робочого місця для працевлаштування інваліда, відповідно до ст. 20 Закону у відповідача утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 16 005, 00 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 163,20 грн., що разом складає 16 168, 20 грн.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач (що був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в даній справі) жодних заперечень щодо наявності такого боргу суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Приватного підприємства «Елін» адміністративно-господарських санкцій в розмірі 16 168,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Елін» (код ЄДРПОУ 30468112, адреса: 03187, м. Київ, пр-т. Глушкова, 40) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2013 рік у розмірі 16 005,00 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 163,20 грн., що разом складає 16 168,20 грн. Заборгованість стягнути до дохідної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код призначення платежу 50070000;01 - адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2013 рік, без ПДВ

Стягувач - Київське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 104)

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська