Рішення № 39844364, 22.07.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2014 р. Справа № 917/1142/14

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020; адреса діяльності: АДРЕСА_2)

про стягнення 6589,29 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Міняйло Г. Ю.

від відповідача: не з"явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 6589,29 грн., у тому числі 3963,52 грн. основного боргу за теплову енергію, поставлену за договором № 3748 від 28.02.2014р., 2429,81 грн. пені, 19,92 грн. річних, 176,04 грн. інфляційних.

Відповідач відзив на позов не надав.

Судові ухвали від 16.06.2014р. та від 03.07.2014р., надіслані відповідачу на його юридичну адресу АДРЕСА_1, 36020, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.27-30, 53-55).

За даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.06.2014р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, 36020 (а.с.32).

На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Судова ухвала від 03.07.2014р., надіслана відповідачу на адресу його діяльності (АДРЕСА_2), була отримана відповідачем, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення відправлення від 04.07.2014р. (а.с.56).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивач повідомив про часткову сплату відповідачем боргу - в сумі 1950,00 грн., в зв'язку з чим надав клопотання від 21.07.2014р. про припинення провадження у справі в цій частині, в іншій частині - позовні вимоги підтримує (а.с.59).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Визначені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

В судовому засіданні 22.07.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) укладено договір № 3748 від 28.02.2014р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір); (а.с. 14-16).

Відповідно до п.1 даного Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача (відповідача) до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по АДРЕСА_2 - кафе - «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно п. 31, п. 32 Договору, договір укладений в частині постачання теплової енергії до 31.12.2017р. і вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору.

Листом від 26.06.2014р. позивач повідомив суд про те, що дії на розірвання чи припинення договору не вчинялися (а.с.33).

За п. 19 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень. В п. 20 Договору визначено тариф на теплову енергію 743,47 грн. (без ПДВ для потреб інших споживачів (крім населення).

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 31.12.2013р. №506 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлені тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 743,47 грн. за 1Гкал (без ПДВ) з січня 2014р. (тобто 892,16 грн. з ПДВ); (а.с.24).

Згідно з п. 23 Договору оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п.3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

За п. 25 Договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами.

За п. 12 Договору споживач зобов'язаний розглянути направлений йому акт і при відсутності заперечень в 5-денний строк повернути його теплопостачальній організації підписаним і скріпленим печаткою.

За п. 25 Договору у разі неповернення споживачем акту у вказаний термін, він вважається оформленим і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Відповідно до п. 21 Договору споживач зобов'язався сплатити заборгованість, що утворилась за період з 01.10.2013р. по 31.01.2014р. у сумі 4275,74 грн. протягом десяти банківських днів з моменту підписання договору.

На виконання умов Договору за період жовтень 2013р. - квітень 2014р., позивач поставив відповідачу теплову енергію та надав послуг з підігріву води на загальну суму 6343,52 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за № АВ-5103 від 31.03.2014р. (на оплату теплової енергії за жовтень 2013р. - березень 2014р.) та № АВ-6667 від 28.04.2014р. (на оплату теплової енергії за квітень 2014р.). Також позивач надав відповідачу відповідні акти приймання-передачі теплової енергії № АВ-9500 від 31.03.2014р. та № АВ-12429 від 30.04.2014р. Факт направлення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується реєстрами доставки рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за березень 2014р., за квітень 2014р. (а.с.34-35, 36-37, 38-39).

Відповідач вказані акти не підписав. Заперечень щодо постачання теплової енергії чи інших претензій відповідач позивачу не пред'явив. Отже, за п. 25 Договору вказані акти вважаються оформленими належним чином.

Відповідач в порушення умов Договору оплату спожитої теплової енергії провів частково, на суму 2380,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 07.03.2014р., від 07.05.2014р., від 02.06.2014р. (а.с.40-42).

Заборгованість відповідача на дату подачі даного позову становила 3963,52 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив 1950,00 грн. основного боргу, що підтверджується виписками з банківського рахунку від 18.06.2014р., від 23.06.2013р., від 15.07.2014р. (а.с.47,48,61).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 1950,00 грн. основного боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Заборгованість в сумі 2013,52 грн. відповідачем не сплачена. Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686-ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

Відповідно до п. 26 Договору у випадку несплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне винесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.1999р.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 квітня 2013 р. у справі № 3-6гс13 (справа № 18/957/12) нормою частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 2429,81 грн. пені за період з 16.04.2011р. по 02.06.2014р. Судом перевірено правильність розрахунку пені, та встановлено, що нарахування пені проведено в межах строку, передбаченого 232 ГК України

Отже, позовні вимоги про стягнення 2429,81 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем правомірно заявлено до стягнення 176,04 грн. - інфляційних за квітень 2014р., 19,92 грн. - 3% річних за період 16.04.2011р. по 02.06.2014р.

Після перевірки правильності нарахування 3% річних судом встановлено, що позивачем проведені дані обчислення вірно. Отже, позовні вимоги про стягнення 19,92 грн. - 3% річних за період 16.04.2011р. по 02.06.2014р. є обґрунтованими та підлягають задовленню.

У позові в частині вимог про стягнення 176,04 грн. інфляційних, нарахованих за квітень 2014р., слід відмовити, оскільки за умовами п. 23 Договору кінцевий термін розрахунку проводиться до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Отже, підстав для нарахування інфляційних з 01.04.2014р. по 15.04.2014р. не має.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в листі N 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», слід прийняти до уваги, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума боргу за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Отже, інфляційні за 16-30.04.2014р. нарахуванню не підлягають. При цьому відповідач не позбавлений права звернутися з вимогами про стягнення інфляційних за наступний період.

Оскільки часткова сплата заборгованості відбулася після звернення позивача з позовом до суду відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020; адреса діяльності: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 2013грн. 52 коп. основного боргу, 2429грн. 81коп. пені, 19грн. 92 коп. річних, 1827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1950,00 грн. основного боргу.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 22.07.2014р.

Суддя Безрук Т.М.