Ухвала суду № 39844281, 11.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11.07.14 №910/13995/14. Суддя Митрохіна А.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Азов"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про стягнення 50 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія Азов" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява №СКА-868-14 від 18.06.2014 і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Пунктом 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається із тексту позовної заяви, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія Азов" вказаний власний ідентифікаційний код юридичної особи - 24646706, однак відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зробленого судом із офіційного джерела, а саме Інформаційно-ресурсного центру wwwhttp://irc.gov.ua, вбачається, що по ідентифікаційному коду юридичної особи, а саме - 24646706 зареєстроване інше товариство, ніж те, що вказано у позовній заяві, а саме - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АЗІНКО".

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 №54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У позовній заяві в якості місцезнаходження позивача вказано наступну адресу: 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 18 оф.

Втім, як встановлено судом на підставі даних з Єдиного державного реєстру інформаційного ресурсу юридичною адресою позивача є: 04071, м.Київ, провулок Хорива, будинок 4, квартира 2.

Судом прийнята до уваги Постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно п. 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Однак, до позовної заяви позивачем додане платіжне доручення №1157 від 23.06.2014, в якості доказу сплати судового збору, яке не оформлене належним чином, а саме на зазначеному платіжному дорученні відсутні підписи відповідальних осіб та відбиток печатки платника (позивача).

Абзацем 3 п. 2.22. зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 3 ст. 57 ГПК України документи.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимоги ст.ст 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя А.В. Митрохіна