Рішення № 39842915, 16.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 р. Справа № 914/1867/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТОН", м. Запоріжжя,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", смт. Новий Яричів,про: про стягнення заборгованості. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Гураль Р.В. - довіреність №07/014 від 23.12.2013 р., відповідача:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТОН" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс" про стягнення коштів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2014 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 18.06.2014 р. За клопотаннями відповідача вх. №25829/14 від 16.06.2014 р., вх. №3502/14 від 09.07.2014 р., розгляд справи відкладався на 09.07.2014 р. та 16.07.2014 р. відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №ЛВ-06 від 08.01.2014 р. не оплатив у повному обсязі вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 34.422,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 6.884,40 грн. штрафу.

Відповідач у поданому запереченні повідомив про часткову оплату суми боргу, про що свідчать платіжні доручення №1144 від 20.05.2014 р. на суму 10.000,00 грн., №1182 від 28.05.2014 р. на суму 5.000,00 грн. У призначенні платежу за цими актами вказано згідно з актом звірки від 20.05.2014 р. та від 28.05.2014 р. відповідно.

Позивачем в судове засідання від 16.07.2014 р. подано пояснення з приводу заперечень відповідача. У поясненні позивач зазначив про те, що на розгляді господарського суду Львівської області перебуває інша справи між тими ж сторонами про стягнення з відповідача заборгованості за умовами виконання договору поставки №ЛВ-06 від 03.01.2013 р. Відповідачем дійсно було зроблено проплати від 20.05.2014 р. на суму 10.000,00 грн. та від 28.05.2014 р. на суму 5.000,00 грн., про що свідчать банківські виписки, долучені до справи. Проте оскільки у здійснених проплатах не було чітко вказано призначення платежу, тому вони були зараховані позивачем для погашення заборгованості за 2013 рік.

В судове засідання від 16.07.2014 р. представник відповідача втретє не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність уповноваженого представника в судове засідання.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що таке не обґрунтоване жодними доказами. Крім того, суд звертає увагу відповідача на обмеженість строку розгляду справи, надання останньому достатньо часу для висловлення власних заперечень, забезпечення присутності уповноваженого представника відповідача в судове засідання. Проте відповідача своїми права не скористався, додаткових доказів не подав. За таких обставин суду розглядає справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №ЛВ-06 від 08.01.2014 р. (надалі - Договір). Згідно з умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцю (відповідач у справі) металопродукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято товару на суму 34.422,00 грн., про що свідчать такі документи:

- видаткова накладна №2 від 09.01.2014 р. на суму 4.950,00 грн. та довіреність №1 від 09.01.2014 р.,

- видаткова накладна №100 від 10.01.2014 р. на суму 3.498,00 грн. та довіреність №1 від 09.01.2014 р.,

- видаткова накладна №900 від 10.06.2014 р. на суму 2.700,00 грн. та довіреність №27 від 10.02.2014 р.,

- видаткова накладна №893 від 17.02.2014 р. на суму 23.274,00 грн. та довіреність №27 від 10.02.2014 р.

Жодних претензій щодо обсягу та якості переданого товару не висловлено.

Відповідачем долучено платіжні доручення №1144 від 20.05.2014 р. на суму 10.000,00 грн., №1182 від 28.05.2014 р. на суму 5.000,00 грн. У призначенні платежу за цими актами вказано згідно з актом звірки від 20.05.2014 р. та від 28.05.2014 р. відповідно

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.3 Договору передбачено, що покупець сплачує 100% вартості поставленого товару, протягом 14 банківських днів з днів його поставки.

Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача про часткове погашення боргу у зв'язку з наступним. Як убачається із платіжних доручень №1144 від 20.05.2014 р. на суму 10.000,00 грн., №1182 від 28.05.2014 р. на суму 5.000,00 грн. у призначенні платежу за цими актами вказано згідно з актом звірки від 20.05.2014 р. та від 28.05.2014 р. відповідно. Позивач заперечив факт існування таких документів. Відповідач до матеріалів справи не долучив актів звірки від 20.05.2014 р. та від 28.05.2014 р. Тому здійснення зарахування оплачених коштів за іншим зобов'язанням не суперечить законодавству. Таким чином сума боргу залишається не погашеною.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 34.422,00 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку прострочення будь-якого з платежів по даному договору, постачальник не несе відповідальності за прострочення поставки товару, а покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у наступних розмірах:

- у випадку прострочення платежу до 15 календарних днів - 10% від вартості несплаченого товару;

- у випадку прострочення платежу більш ніж 15 календарних днів - 20% від вартості несплаченого товару.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 6.884,40 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача повністю, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс" (адреса: вулиця Шашкевича, будинок 29, селище міського типу Новий Яричів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80465; ідентифікаційний код 36767240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТОН" (адреса: вулиця Чубанова, будинок 1, місто Запоріжжя, Львівська область, 69118; ідентифікаційний код 23853490) 34.422,00 грн. боргу, 6.884,40 грн. штрафу, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.07.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.