Ухвала суду № 39841506, 22.07.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2423/14-к

Номер провадження 11-кп/786/538/14

Категорія ч.2 ст. 190 КК; С.Т.

Головуючий у 1-й інстанції Антонов А. В.

Доповідач ап. інст. Мілаш С. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого Мілаша С.П.

Суддів Куліш В.М., Довгаль С.А.

при секретарі Котенко А.О.

за участю прокурора Черниша В.М.

представника потерпілого ПАТ «Аьфа - Банк» Книша П.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м.Полтави від 15 травня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Чорний Ріг, Семенівського району, Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий:

- 26.12.1994 р. Полтавським р\с за ст.ст. 140 ч.2, 44, 89 ч.3, 42 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 10.04.1997 р. Полтавським р\с за ст. 140 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- 25.03.1999 р. Полтавським р\с за ст.196-1 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, штраф 200 грн.;

- 4.02.2000 р. Київським р\с м.Полтави за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 141 ч.2, 143 ч.3, 196-1 ч.2, 42 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 20.11.2006 р. Київським р\с м.Полтави за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 19.09.2007 р. Полтавським р\с за ст.ст. 309 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- 18.01.2008 р. Ленінським р\с м. Полтави за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 18.11.2013 р. Київським р\с м.Полтави за ст. 185 ч.2 КК України на 4 місяці арешту;

- 11.12.2013 р. Київським р\с м.Полтави за ст. 185 ч.2, 70 КК України на 5 місяців арешту;

- 15.01.2014 р. Октябрським р\с м.Полтави за ст.ст. 185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2, 190 ч.2, 309 ч.2, 358 ч.1, 70 ч.4 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 7.03.2014 р. Ленінським р\с м.Полтави за ст. 358 ч.1, 70 ч.4 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 14.04.2014 р. Полтавським р\с за ст. 309 ч.2 Кк України на 2 роки 7 місяців позбавлення волі;

- 17.04.2014 р. Чутівським р\с за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України на 3 роки 1 день позбавлення волі;

засуджений за :

- ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів у виді 3 -х років позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим призначеного вироком Чутівського р\с Полтавської області від 17.04.2014 р. остаточно визначено покарання у виді 3 років 1 дня позбавлення волі.

За вироком суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 17 липня 2013 р., з метою заволодіння грошовими коштами, у невстановленої слідством особи, придбав фіктивну довідку про доходи на його ім'я, що містила завідомо неправдиві відомості. Після цього звернувся до відділення Банку «Полтавське № 1» ПАТ «Альфа Банк», розташованого у м.Полтаві по вул. Зіньківська 6\1-А, де надав підроблену довідку про доходи видану на ім'я ОСОБА_3, від імені ПП «ОСОБА_4» № 29 від 16.07.2013 р. та на підставі якої, обманним шляхом, отримав кредит в розмірі 20 000 грн. В подальшому взяті на себе зобов'язання щодо погашення грошових коштів за кредитом не виконав, грошовими коштами розпорядився на свій розсуд.

Крім того, в другій декаді вересня 2013 р., ОСОБА_3, перебуваючи на території ринку «Браїлки» поруч з магазином «Продукти», що в м.Полтава, шляхом вільного доступу таємно викрав майно належне ОСОБА_5, а саме: електродриль вартістю 239 грн., чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій, просить вирок суду щодо нього пом'якшити в частині призначеного покарання та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, врахувавши визнання вини, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, наявність на його утриманні престарілої матері, яка є інвалідом.

Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Гринь А.Г., яка просила апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_3 без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчинені злочинів, за які він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України судом першої інстанції не досліджувались і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. Тому колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком місцевого суду.

У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно та за та ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

При обранні покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції відповідно до загальних засад призначення покарання врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який негативно характеризується, має 13 судимостей за корисливі злочини та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, та обставини, що пом'якшують покарання, зокрема і ті, на які посилається апелянт в своїй апеляції - визнання вини, щире каяття активне сприяння розкриттю злочину, і призначив покарання, яке є мінімальним за своїм розміром в межах санкцій статей обвинувачення.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_3 покарання, відповідає вимогам ст. 65 КПК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим і не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженому і застосування ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

З врахування викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м.Полтави від 15 травня 2014 року щодо нього - без зміни.

С У Д Д І :

Мілаш С.П. Довгаль С.А. Куліш В.М.