Ухвала суду № 39840620, 07.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 р.Справа № 818/551/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

представника позивача Петрищева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2014р. по справі № 818/551/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця), якому просив суд скасувати рішення відповідача від 09.12.2013 р. №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 465,26 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року задоволено адміністративний позов.

Скасовано рішення Сумської митниці Міндоходів №805130000/2013/000201/1 від 09.12.2013 р. про коригування митної вартості товарів, стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" судовий збір в розмірі 465,26 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі № 818/551/14 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи, а тому підстав для визнання протиправним і скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2013 року № 805130000/2013/00201/1 відсутні.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача- без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 06.11.2013 р. між ПАТ «Сумихімпром» (покупець) та ВАТ «Міндобрива» (постачальник) укладено контракт №ВЕ-1999-13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити аміак рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), на умовах поставки СРТ - станція Баси Південної залізниці, Україна, код ст.445607, код підприємства 1673.

Періодом поставки товару сторони визначили листопад-грудень 2013 року (п. п. 1.1 Контракту). Відповідно до п. п. 1.3 Контракту ціна за 1 тону метричну Товару склала 415 доларів США .

08 листопада 2013 року постачальником на адресу покупця виставлено рахунок №ЕХР-04 на оплату 1618,69 тон метричних аміаку на суму 671756,35 доларів США.

11 листопада 2013 року постачальником на адресу покупця відвантажено 1618690 кг аміаку, доказом чого є залізничні накладні від 11.11.2013 року.

Рахунок виставлений постачальником було сплачено ПАТ «Сумихімпром» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2013 р. №632 на суму 671756,35 доларів США.

28 листопада 2013 року з метою митного оформлення позивачем подана митна декларація (М Д) №805130000/2013/015171, згідно якої було заявлено до декларування аміак безводний рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), вагою 1618690 кг, вартістю 5369348,51 грн. (при курсі долара США 7,993).

Митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (415 доларів США за 1 метричну тону).

09 грудня 2013 року Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000201/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 495 доларів США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (ст. 57 МК України) та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00211.

Позивач, не погодившись із зазначеними рішенням та карткою відмови, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що відповідачем не було надано до суду жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки. Суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, юридичною підставою для прийняття спірних рішення та картки відмови відповідач вважає положення ст.ст.51, 53, 54, 55, 59, Митного кодексу України, а фактичною підставою для їх прийняття слугувало судження суб'єкта владних повноважень щодо не підтвердження у повній мірі документально використаних декларантом відомостей.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними, та такими, що не є підставою для відмови у митному оформленні ввезеного товару за ціною, задекларованою позивачем, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Окрім того, у відповідності до ч. 2 статті 334 Митного кодексу України особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Однією з форм митного контролю, відповідно до п.1 ч.1 ст.336 Митного кодексу України, є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 Митного кодексу України надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Як зазначено в ст.337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосування інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосування системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За визначенням ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Глава 9 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування.

Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У розумінні ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як встановлено частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч. 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як свідчать письмові докази, зокрема картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.12.2013 року №805130000/2013/00211 декларантом до митного органу були надані наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами накладні УМВС,

- платіжне доручення в іноземній валюті від 27.11.13 інвойс від 08.11.13 ЕХР-04

- зовнішньоекономічний контракт ВЕ-1999-13 від 06.11.13

- копія митної декларації країни відправлення №10104050/111113/0002177 від 11.11.13

- інформація про позитивні результати санітарно - епідеміологічні екологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару сертифікати про походження товару СТ-1.

За змістом ч.3ст.53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з декларації митної вартості товарів від 28.11.2013 р., митним органом без посилання на будь-які обставини витребувано у ПАТ «Сумихімпром» додаткові документи, а саме:

- Рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору;

- Виписки з бухгалтерської документації;

- Каталоги, специфікації, прас листи виробника товару;

- Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини Розрахунок ціни (калькуляцію).

Проте, жодного документа з вказівкою про причини для витребування додаткових документів у ПАТ «Сумихімпром» митним органом не складалося.

Окрім того, документи, що витребовувалися митним органам не відповідають підставам зазначеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки ні рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору, ні виписки з бухгалтерської документації, ні каталоги, специфікації, прас листи виробника товару, ні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини, ні розрахунок ціни (калькуляція) не можуть спростувати або підтвердити факт невідповідності» даних інвойсу та платіжного доручення, експортної та імпортної декларацій.

Також, умовами контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 не передбачено отримання або надання комісійних чи посередницьких послуг.

Відповідно до умов контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 постачальник зобов'язується поставити аміак рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), на умовах поставки СРТ (в редакції правил Інкотермс - 2010), до станції «Баси» Південної залізниці, Україна, код ст.445607, код підприємства 1673.

Колегія суддів зауважує, що експортна ціна визначається двохстороннім контрактом між постачальником та закордонним покупцем і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юнктури світового ринку, а тому жодних прейскурантів, каталогів, калькуляцій експортного ціноутворення ВАТ «Міндобрива» на аміак, що поставляється на експорт, не існує.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ненадання витребуваних митним органом додаткових документів зумовлено об'єктивними причинами - відсутністю таких документів.

Первинні документи надані ПАТ «Сумихімпром» до декларування не містять розбіжностей, які впливають на визначення митної вартості товару, або роблять неможливим її визначення за основним методом.

Так, згідно п.п. 1.3 Контракту від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 ціна за 1 тону метричну товару складає 415 доларів США.

Ціна на товар визначений в Контракті від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13 на час його поставки відповідала поточній коньюктурі ринку, що підтверджується висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 06.12.2013 р. №5604.

На виконання умов контракту постачальником було відвантажено товар та складено попередню експортну декларацію від 11.11.2013 р. №10104050/111113/0002177, в якій зазначено загальну його кількість 1650 тон метричних з урахуванням загальної кількості залізничних цистерн (42 шт.) та їх об'єму.

Фактично, постачальником на адресу покупця було відвантажено товару в загальній кількості 1618,69 тон метричних, що підтверджується залізничними накладними від 11.11.2013 р. (813 330 кг. + 263 380 кг. + 207 070 кг. + 40 930 кг. + 239 980 кг.). Саме на фактичну кількість відвантаженого товару постачальником виставлено покупцеві рахунок на оплату від 08.11.2013 р. №ЕХР-04.

Отриманий товар в кількості 1618,69 тон. метричних сплачений ПАТ «Сумихімпром» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2013 р. №632 на суму 671756,35 доларів США (1 618,69 тон. х 415 доларів США).

До декларування підприємством було заявлено саме аміак безводний рідкий технічний марки А (ГОСТ 6221-90), вагою 1618,69 тон метричних, митною вартістю 5369348,51 грн., яка була визначена за 1 методом (1618,69 х 415 доларів США х 7,993 курс долара), що підтверджується митною декларацією від 28.11.2013 року №805130000/2013/015171.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «Сумихімпром» задекларовано саме той товар, який визначено контрактом від 06.11.2013 р. №ВЕ-1999-13, в кількості та за ціною, які підтверджуються первинними документами.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Таким чином, під час розгляду даної справи не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Сумської митниці Міндоходів щодо вартості імпортованого товару.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за другорядним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року по справі №818/551/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2014р. по справі № 818/551/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Рєзнікова С.С. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2014 р.