Ухвала суду № 39834027, 03.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ К/9991/68803/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011

у справі № 2а-4954/09/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела"

до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання ТОВ "Ламела" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №954/23-2/32234448 від 03.07.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 78489 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000622320/0 від 21.07.2009 р., яким ТОВ "Ламела" визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 117734,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що не реалізувавши право на податковий кредит в попередніх періодах ТзОВ "Ламела" в податковій декларації з ПДВ за серпень 2006 року (рядок16) здійснило коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди на суму 39604,00 грн., подавши відповідний розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість. В такому ж порядку підприємство відобразило суму скоригованого податкового кредиту в податковій декларації за вересень 2006 року в розмірі 42846,00 грн.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, та складається із сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Реалізація вказаного права здійснюється шляхом подання платником податків податкових декларацій у порядку, визначеному статтею 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 був затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів, основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», окремо за цілями використання.

Згідно положень пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість». У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів, основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством, а тому висновок відповідача щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламела" податку на додану вартість, є неправомірним.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 у справі № 2а-4954/09/1370 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 у справі № 2а-4954/09/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко