Ухвала суду № 39833990, 02.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/41713/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступника державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012

у справі № 2а-14185/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Александрійські двері Україна" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 № 0008362303. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що заборгованість за поставлену продукцію перед нерезидентом була погашена позивачем заліком зустрічних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для включення цієї заборгованості до оподатковуваного доходу Товариства на підставі підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням наведеної законодавчої норми та наявним у справі доказам, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що факторингову угоду між постачальником позивача та новим кредитором було укладено з порушенням валютного законодавства, у зв'язку з чим при оцінці порядку погашення Товариством кредиторської заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю «ТДУ» розрахунки за цієї факторинговою операцією та подальший залік зустрічних однорідних вимог врахуванню не підлягають.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково її задовольнити з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 06.09.2011, оформлену актом від 13.09.2011 № 1260/23-3/33599543. За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 326 690 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.

Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про необхідність включення позивачем до оподатковуваного доходу непогашеної кредиторської заборгованості позивача за поставлену продукцію в сумі 1 306 760,68 грн.

Так, в рамках виконання зовнішньоекономічного контракту від 29.01.2008 № 3тду, укладеного Товариством (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТДУ» (Російська Федерація, продавець), позивачем було імпортовано товар (міжкімнатні двері та комплектуючі) на загальну суму 4 658 524,13 рос.руб. (що в еквіваленті складає 1 306 760,68 грн.).

У подальшому названий постачальник передав право вимоги до позивача з погашення вказаної заборгованості новому кредиторові - товариству з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері», про що позивача було повідомлено листом від 23.09.2009 № 8.

Зобов'язання між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері» були припинені заліком зустрічних однорідних вимог за актом від 30.09.2009.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, ДПІ дійшла висновку про те, що суб'єктом надання факторингових послуг є лише фінансова установа, у зв'язку з чим зазначені операції, за якими було погашено кредиторську заборгованість позивача, не підлягають врахуванню. Оскільки ж Товариство перебуває у процедурі ліквідації за рішенням засновників, то з урахуванням законодавчо встановленої процедури заявлення вимог кредиторами зазначена заборгованість є погашеною та підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника за правилами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Однак у даному разі дотримання учасниками спірної угоди про переведення боргу законодавчих вимог щодо її укладення не може впливати на податковий облік позивача, який не брав участі у цій операції. За загальним правилом відступлення права вимоги новому кредиторові (факторові) не вимагає згоди боржника, у зв'язку з чим Товариство було позбавлено контролю та впливу на порядок укладення та виконання договору про уступку права вимоги між товариством з обмеженою відповідальністю «ТДУ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері». За фактом отриманням від товариства з обмеженою відповідальністю «ТДУ» повідомлення про відступлення права грошової вимоги іншій особі (товариству з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері») у позивача виник обов'язок здійснити платіж новому кредиторові (фактору) в силу вимог статті 1082 Цивільного кодексу України без дослідження умов, підстав та порядку передачі такої грошової вимоги та аналізу відповідності дій його контрагента вимогам чинного законодавства.

Доказів визнання зазначеного договору уступки вимоги (факторингу) недійсним в установленому порядку ДПІ не представлено.

У той же час у даному разі для з'ясування порядку відображення спірної кредиторської заборгованості у податковому обліку позивача судам слід було ретельно перевірити усе коло обставин щодо проведення розрахунків між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері». Адже проведення взаємозаліку зі своїм контрагентом є можливим у разі дотримання наступних умов: учасники взаємозаліку повинні одночасно виступати дебітором та кредитором відносно один одного, тобто мати зустрічні вимоги; зустрічні заборгованості повинні бути однорідними, тобто взаємні зобов'язання сторін мають бути якісно співставні (зокрема, грошова вимога не може бути залікована поставкою товару або наданням послуг, оскільки у такому випадку матиме місце не взаємозалік, а договір міни); строк виконання зустрічних зобов'язань має бути таким, що настав.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було достеменно перевірити відповідність проведеного позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері» заліку зустрічних вимог наведеним умовам, встановити підстави виникнення взаємних зобов'язань сторін (зокрема, підстави зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Александрійські двері» перед позивачем, перевірити відображення дебіторської заборгованості цього контрагента у податковому та бухгалтерському обліку позивача) та за наслідками цього дійти обґрунтованого висновку про погашення (або непогашення) позивачем зазначеної заборгованості у процедурі ліквідації Товариства.

Однак суди наведені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з'ясували, у зв'язку з чим ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України для встановлення та надання правової оцінки цим обставинам.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 у справі № 2а-14185/11/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько