Ухвала суду № 39833987, 03.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ К/9991/71365/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011

у справі № 2а-1670/3151/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігал"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській

області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігал" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Рігал» з податку на додану вартість, за результатами перевірки складено акт № 1273/15-322/30480957 від 16.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за січень 2011 року на суму 12100 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0001611502/1058 від 31.03.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 12101 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2010 року між ПП «Градко (Постачальник) та ТОВ «Рігал» (Покупець) укладено договір поставки № 01-12/1 за умовами якого Постачальник зобов'язується продати Покупцю товар, а Покупець зобов'язується придбати його для власних потреб. За результатом вищезазначеної операції позивачем включено до складу податкового кредиту у січні 2011 року кошти в сумі 12100 грн.

Зі змісту пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в господарській діяльності

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарі, дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Градко" на виконання умов вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами, а саме: податковими накладними, товарно-транспортною накладною.

На момент виникнення спірних правовідносин, ПП "Градко" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Доводи податкового органу про нереальність господарських операцій із ПП "Градко", яку відповідач пов'язує з фактом здійснення вказаним підприємством господарських операцій з позивачем, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 у справі № 2а-1670/3151/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 у справі № 2а-1670/3151/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко