Постанова № 39833524, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 905/7371/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.04.2014 рокуу справі№ 905/7371/13господарського судуДонецької областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. МаріуполядоПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі Маріупольської філії публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"провизнання дій неправомірними та стягнення коштів в сумі 219, 14 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (далі за текстом - управління Пенсійного фонду України) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі Маріупольської філії публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі за текстом - ПАТ "КБ "Приватбанк") про визнання дій неправомірними та стягнення коштів в сумі 219, 14 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2014 року у справі № 905/7371/13 в задоволенні позовних вимог управлінню Пенсійного фонду України відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, управління Пенсійного фонду України звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2014 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 905/7371/13 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України задоволено частково, рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2014 року у справі № 905/7371/13 скасовано частково, позов управління Пенсійного фонду України задоволено частково: стягнуто з ПАТ "КБ "Приватбанк" на користь управління Пенсійного фонду України кошти в розмірі 219, 14 грн., з яких 109, 57 грн. - неповернутих пенсійних коштів і 109, 57 грн. - фінансових санкцій. В решті рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2014 року у справі № 905/7371/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "КБ "Приватбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року, а рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2014 року у справі № 905/7371/13 залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2014 року № 03-05/950 для розгляду касаційної скарги у справі № 905/7371/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги відкладено до 17.07.2014 року, у зв'язку з неявкою представника позивача.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки Банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, не є набувачем спірних коштів, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунка клієнта, а обов'язок Банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта) виникає лише у визначених законодавством випадках, а враховуючи, що ПАТ "КБ "Приватбанк" не є власником коштів, що перебувають на рахунку померлого ОСОБА_4, то захист прав управління Пенсійного фонду України шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 109, 57 грн. його власних коштів, призвело б до порушення прав останнього.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляд на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з позовом про визнання дій неправомірними та стягнення з ПАТ "КБ "Приватбанк" коштів в сумі 219, 14 грн., з яких неповернуті пенсійні кошти 109, 57 грн. і фінансова санкція - 109, 57 грн., мотивуючи свої вимоги безпідставним неповерненням відповідачем пенсійних коштів померлого пенсіонера ОСОБА_4, які були перераховані на його особистий рахунок після його смерті.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.12.2009 року управління Пенсійного фонду України та ПАТ "КБ "Приватбанк" уклали договір № 30, згідно § 1 ст. 1 якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596.

Положеннями параграфу 2 ст. 3 вказаного вище Договору сторони погодили, що банк зобов'язався забезпечити через свої установи виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги, зокрема, шляхом укладання з пенсіонерами і одержувачами допомоги договорів про відкриття поточних рахунків для зарахування сум пенсій та допомоги; відкриття поточних рахунків пенсіонерам та одержувачам допомоги; зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду, тощо.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 07.06.2013 року позивачем на поточний рахунок ОСОБА_4 було перераховано 1 675, 50 грн. (пенсія за червень 2013 року).

21.06.2013 року від головного управління Пенсійного фонду України до позивача надійшли дані про смерть пенсіонера ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Судами попередніх інстанцій досліджено, що 29.06.2013 року управління пенсійного фонду України направило ПАТ "КБ "Приватбанк" лист з вимогою повернути пенсійні кошти померлого в сумі 1 675, 50 грн., який отримано 01.07.2013 року.

Так, судами встановлено, що 01.07.2013 року відповідач повернув пенсійні кошти позивачу в сумі 1 565, 93 грн., тобто не в повному обсязі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, управління Пенсійного фонду України двічі зверталось до ПАТ "КБ "Приватбанк" про необхідність повернення залишку пенсійних коштів, однак, відповідач не повернув кошти з рахунку померлого пенсіонера ОСОБА_4, без надання відповідних пояснень чи заперечень.

Відповідно до & 4 ст. 8 Договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку повертають відповідно органам Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

23.08.2013 року управління Пенсійного фонду України прийняло рішення № 1 про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді штрафу в розмірі 109, 57 грн. за несвоєчасне повернення сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках

Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що в разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом х нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Також, параграфом 4 ст. 8 Договору сторони закріпили відповідний обов'язок Банку.

Судами встановлено, що пенсія за червень 2013 року в сумі 1 675, 50 грн. зарахована Банком на картковий рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_1 07.06.2013 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначена сума підлягала поверненню управлінню Пенсійного фонду України.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що спірні правовідносини виникли між трьома особами, а саме: між управлінням Пенсійного фонду України, особою, яка є одержувачем страхових виплат - пенсії (ОСОБА_4) та банківською установою, яка знаходиться у договірних відносинах із обома цими особами, тому мають регулюватися як законодавством у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, так і цивільним законодавством та законодавством про банківську діяльність, яке було чинне на момент перерахування спірної суми коштів.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Так, судами досліджено, що згідно наданого відповідачем руху коштів на рахунку ОСОБА_4 за період з 11.05.2013 року по 10.07.2013 року за рахунок коштів, що надійшли від управління Пенсійного фонду України 07.06.2013 року (пенсія за червень) Банком здійснено автоматичне погашення кредиту 43, 54 грн. - 10.06.2013 року та 66, 03 грн. - 27.06.2013 року на загальну суму 109, 57 грн.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те обґрунтованість позовних вимог в частині повернення зазначених коштів, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може виконане іншою особою, тому припиняються і зобов'язання боржників за договорами про використання платіжних карток у зв'язку із смертю фізичних осіб, одержувачів пенсій, а тому вимога про стягнення з відповідача 109, 57 грн. коштів, як решти неповернутої пенсії за червень 2013 року підлягає задоволенню.

Згідно ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Аналогічне положення сторони узгодили в ст. 6 Договору.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 109, 57 грн. фінансових санкцій.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в позові в частині визнання неправомірними дій ПАТ "КБ "Приватбанк" щодо неповернення управлінню Пенсійного фонду України залишку пенсійних коштів з рахунку померлого пенсіонера ОСОБА_4 в сумі 109, 57 грн. з огляду на те, що такий спосіб захисту порушеного права не передбачений нормами цивільного та господарського законодавства.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 905/7371/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 905/7371/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко