Ухвала суду № 39831898, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 року

справа № 808/6059/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ "Агропроінвест 08" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року (вх. №9033401964).

За наслідками цієї перевірки 12 червня 2013 року був складений акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму залишку від'ємного значення за квітень 2013 року на суму 2679850,00 грн., завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів за квітень 2013 року на 2427720,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 252130,00 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року №0000991500, за яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2427720,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 1213860,00 грн. та від 20 червня 2013 року №0001001500, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 378195,00 грн., у тому числі за основним платежем 252130,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126065,00 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07 червня 2013 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період квітень 2013 року за №9033401964.

Згідно поданого уточнюючого розрахунку позивачем було здійснене коригування ряд. 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) в сумі 2679850,00 грн.

В результаті даних коригувань було змінене значення ряд. 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (ряд. 21-ряд. 18) на суму 2427720,00 грн.).

У відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 (далі - Порядок №1492) у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що право на віднесення суми 2679850,00 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість виникло у позивача за наслідками господарських операцій за листопад 2009 року по операціях з ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" на суму ПДВ 2580200 грн., з ТОВ "Геолан Агро" на суму ПДВ 99532,67 грн., з ТОВ "Вільнянський елеватор" на суму ПДВ 117,33 грн.

Актом перевірки позивача, складеним відповідачем 09 грудня 2010 року №1560/23/35834331, було встановлено неправомірність віднесення позивачем зазначеної суми до суми бюджетного відшкодування, оскільки сума податку на додану вартість не була сплачена позивачем зазначеним контрагентам.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2011 року по справі №2а-0870/6170/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2012 року, було встановлено правомірність висновків відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в червні 2010 року на 2679850,00 грн. по операціях з ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький", ТОВ "Геолан Агро" та ТОВ "Вільнянський елеватор" за листопад 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий розрахунок позивачем було подано в червні 2013 року з метою виправлення помилок у декларації за квітень 2013 року, однак вище вказаною нормою законодавства чітко передбачено подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, у якій виявлені помилки, за конкретний звітний період. Тобто, позивач мав право шляхом подання уточнюючого розрахунку за квітень 2013 року уточнити показники визначені в податковій декларації за квітень 2013 року, без врахування даних інших звітних періодів.

У відповідності до пп. 4.6.5 п. 4.6 Порядку №1492 платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Згідно до пп. 4.6.7 п. 4.6 Порядку №1492 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з податку на додану вартість, якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишено без змін, то сума завищеного/заниженого залишку від'ємного значення підлягає відображенню по рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2013 року відповідачем не проводились камеральні або документальні перевірки, крім того, у суду відсутні відомості щодо наявності судових рішень за вказаний період.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу того, що право відображення позивачем у складі від'ємного значення суми 2679850,00 грн. у нього виникло саме в квітні 2013 року, тобто не надано доказів того, що в цьому періоді проводилась його перевірка контролюючим органом, чи того, що в цьому періоді позивачем була здійснена оплата постачальникам на зазначену суму ПДВ.

З урахуванням вказаних обставин справи, колегія суддів робить висновок про те, що позивачем порушено вимоги пп. 4.6.7 п. 4.6 Порядку №1492, а саме безпідставно заповнено ряд. 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) в сумі 2679850,00 грн..

Крім того, колегія суддів зазначає, що податкова декларація від 20 липня 2012 року №9042198975, яка була подана позивачем за червень 2012 року, мала позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду в сумі 330447,00 грн..

При цьому, позивачем у Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)) визначене від'ємне значення за червень 2012 року в сумі 2427720,00 грн., в результаті чого позивачем порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на суму 2427720,00 грн..

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів робить висновок про те, що податкові повідомлення - рішення від 20 червня 2013 року №0000991500, за яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2427720,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 1213860,00 грн. та від 20 червня 2013 року №0001001500, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 378195,00 грн., у тому числі за основним платежем 252130,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126065,00 грн. прийняті Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відповідають вимогам п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень і у спосіб, передбачений законодавством та з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги позивача є цілком необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроінвест 08" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко