Ухвала суду № 39831886, 13.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/5884/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2010 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Під час перевірки було встановлено порушення положень ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: виявлено факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами перевірки був складений акт №34/32/НОМЕР_1 від 09.02.2010 року та прийняте рішення від 04.03.2010 року №040427 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на суму 12 889,75 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 33 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95- ВР від 19.12.1995 року (в редакції, чинній на час проведення перевірки) встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Факт зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру, підтверджується актом перевірки №34/32/НОМЕР_1 від 09.02.2010 року, який підписаний позивачем без заперечень.

Порядок ведення Єдиного реєстру місць зберігання регламентовано Наказом ДПА України № 251 від 28.05.2002 року «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 року за № 670/6958 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.1 Порядку, Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Пунктом 2.1 Порядку, встановлено, що до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Із вищезазначених норм, які діяли на момент здійснення перевірки та застосування до позивача штрафних санкцій не вбачається виключень щодо звільнення суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, від обов'язку внесення місць здійснення торгівлі до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на які посилається позивач.

Отже, до Єдиного державного реєстру (на момент виникнення спірних правовідносин) мало бути внесено будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях), тому суд не приймає до уваги доводи позивача про те, магазин, в якому працівниками ДПА при проведенні перевірки виявлені алкогольні напої та тютюнові вироби, є місцем роздрібної торгівлі, і не є місцем їх зберігання.

Суд першої інстанції вірно вказує на те, що лише 20.05.2010 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-VI статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року доповнено новою частиною (тридцять шостою), згідно якої, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. Тобто, вказані вимоги Закону на момент проведення відповідачем перевірки та винесення спірного рішення, не діяли.

Згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 ВР від 19.12.1995 року, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1 700 гривень.

Відповідно рішення про застосування фінансових санкцій № 040427 від 04.03.2010 року, за дане порушення до позивача застосовано штраф у розмірі 6 018,45 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання не внесеному до Єдиного Державного реєстру та 6 861,30 за зберігання тютюнових виробів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України діяло у відповідності до вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, а рішення про застосування фінансових санкцій від 04.03.2010 року №040427 на суму 12 889,75 грн. є таким, що не підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги зазначене, доводи суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення вимог позивача, є обґрунтованими.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції суду відповідає вимогам закону, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко