Ухвала суду № 39829874, 21.07.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Станковська Г. А.

суддів Марчука В.Т.

Струбіцької О.М.

при секретарі Сташевському М.Р.

за участю прокурора Крохмалюка О.

та адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 липня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РВ УМВС в Чернівецькій області капітана міліції Скрипника П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з базовою (повною) середньою освітою, студента 2-го курсу Чернівецького будівельного коледжу, неодруженого, раніше не судимого - задоволено та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 год. 20 хв. 15 вересня 2014 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України, застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 000, 00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці в ТУ ДСАУ у Чернівецькій області.

Провадження №11-сс/794/135/14р. Го ловуючий у І інстанції: Богдан С.І.

Категорія: ст. 194 КПК України Доповідач: Станковська Г.А.

Підозрюють ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

На вказану ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_2, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 липня 2014

року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - скасувати та обрати останньому більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України.

При цьому, посилається на те, що суд І-ї інстанції повністю погодився із доводами, викладеними в клопотанні слідчого, та без будь-яких обґрунтувань залишив поза увагою доводи та докази захисту підозрюваного ОСОБА_3 щодо необхідності обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Зокрема апелянт вказує, що у органів досудового слідства відсутні будь-які докази, що підозрюваний ОСОБА_3 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству і не з'являтися до слідчого для виконання процесуальних дій..

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, яка просила змінити запобіжний захід обраний щодо підозрюваного та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, міркування прокурора з цього приводу, який просив апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.

Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження вищезазначених вимог Закону слідчим суддею дотримано не було.

Слідчий суддя, не перевіривши клопотання слідчого в частині наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належним чином не умотивувавши своє рішення, зазначив у своїй ухвалі, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК Украйни не може запобігти доведеному під час розгляду ризику.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком слідчого судді, оскільки немає жодних підстав стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_3, який має постійне місце реєстрації та проживання, щиро розкаявся та активно сприяє розкриттю злочину, підробляє на будівництві задля відшкодування завданої ним шкоди, постійно з'являється до органів досудового розслідування для проведення слідчих дій, його молодий вік, буде вчиняти інші кримінальні правопорушення.

На думку колегії суддів, прокурором не доведено, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У справі Європейського суду з прав людини «Алєксандер Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року зазначено: «Суд зобов'язаний проаналізувати особисті обставини заявника докладніше та навести на користь тримання його під вартою конктертні підстави, підкріплені доказами».

Зазначеного вище суд першої інстанції не виконав.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, проте зазначені слідчим в клопотанні доводи не дають підстави вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Крім цього, ані слідчий, ані прокурор не врахував ті обставини, які свідчать про зменшення ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, зокрема, того, що він є особою раніше не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік (19 років), є студентом будівельного коледжу, повністю визнав свою вину, активно сприяє органам досудового слідства, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, а також те, що ОСОБА_3, після смерті батька, виховується тільки матір'ю, про яку він змушений піклуватись, працевлаштувався задля відшкодування завданої шкоди потерпілим, за першою вимогою з'являється до органів досудового розслідування для проведення слідчих дій.

Лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, в даному випадку, не може слугувати підставою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що належну поведінку ОСОБА_3 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати ОСОБА_3 житло за місцем його фактичного проживання та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.

На думку колегії суддів, такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обов'язків та запобігти спробам підозрюваного продовжити злочинну діяльність.

За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати більш м'який запобіжний захід, знайшли своє підтвердження в апеляційній інстанції, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 309, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючу в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 липня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України за виключенням п.4-9.

Заборонити ОСОБА_3 залишати місце його фактичного проживання в АДРЕСА_3, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 у період доби з 21.00 до 06.00 години;

Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

Не відлучатися з населеного пункту, в якому він зпроживає без дозволу слідчого;

Повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання;

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.

Виконання ухвали покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Головуючий: Г.А. Станковська

Судді: В.Т. Марчук

О.М. Струбіцька