Ухвала суду № 39828281, 26.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Головуючий 1 інстанц.: Грпинич О.В. Доповідач: Шевченко Ю.П.

Справа № 645/8368/13-к Провадження № 11кп/790/564/14

Провадження № 1-кп/645/52/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Шевченка Ю.П.,

суддів Струка І.Ф., Крамаренко Г.П.,

при секретарі Круглих К.О.,

з участю прокурора Кочетова В.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220460002914 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13 березня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка м.Первомайский Харківської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

засуджена за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Згідно вироку ОСОБА_2 в другій половині липня 2013р. в день, за місцем мешкання в будинку АДРЕСА_2 який належить ОСОБА_3, шляхом вільного доступу таємно викрала з будинку золоту обручку, жіночий годинник, 2 флакона духів, дві пляшки коньяку, на дворі будинку незаконно заволоділа мотком мідної проволоки, розпорядилась вкраденим майном на свій розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1054 грн. 01 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вирок, справу направити на новий судовий розгляд, посилається на те, що обвинуваченій ОСОБА_2 призначено занадто м'яке покарання, він не згоден з кваліфікацією дій обвинуваченої, вважає, що крадіжка була вчинена з проникненням у житло групою осіб, його клопотання про відвід прокурору не обговорювався, у вироку зазначено, що його було повідомлено SMS про явку в судове засідання на 13.03.2014р., але на цей час він не зміг скористуватися правом виступити в судових дебатах, а тому вважає, що його цивільний позов залишено без розгляду необґрунтовано.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати вирок, справу повернути на новий судовий розгляд, виходячи з того, що на його думку крадіжку обвинувачена не могла вчинити сама, їй можливо допомагав її співмешканець та ще одна особа, крадіжка була вчинена з проникненням у його житло, а тому він не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої, та не згоден з мірою призначеного їй покарання, коли саме була вчинена крадіжка він пояснити не зміг; пояснення обвинуваченої, яка стверджувала, що мала вільний доступ до будинку потерпілого, він залишав їй ключі, крадіжку вона вчинила сама, просила її суворо не наказувати бо кається у вчиненому; думку прокурора, про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що приблизно на початку липня 2013р. він дозволив проживати в його будинку ОСОБА_2 та її співмешканцю ОСОБА_4, а 18 липня 2013р. він виявив зникнення свого майна, за переліком, яке вказано у вироку, але до міліції з цього приводу звернувся пізніше.

Допитана в суді обвинувачена ОСОБА_2 винуватою в інкримінованому злочині себе визнала повністю, підтвердила, що проживала разом з співмешканцем з дозволу ОСОБА_3 в його будинку, а коли у неї скінчились гроші, вона вкрала речі потерпілого, до яких мала доступ.

Суд першої інстанції перевіряв доводи потерпілого про те, що крадіжка його майна була вчинена обвинуваченою з двома хлопцями, та правильно визнав, що об'єктивних та переконливих даних про це матеріали кримінального провадження не мають. Показання ОСОБА_2, як визнав суд, не визивають сумнівів у правдивості.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що судовий розгляд на підставі ст.337 КК України проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З матеріалів кримінально провадження вбачається, що з заявою про крадіжку особистого майна ОСОБА_3. звернувся до міліції 16.08.2013р., але на конкретних осіб, кого підозрює у вчиненні злочину він не вказав.

Обвинувальний акт було направлено до суду тільки стосовно однієї особи - обвинуваченої ОСОБА_2, а тому суд першої інстанції і здійснив судове провадження правомірно в межах висунутого обвинувачення стосовно однієї особи.

Колегія суддів також зазначає, що на підставі п.4 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

Незгода потерпілого з кваліфікацію дій ОСОБА_2 не дає підстав, зазначених у ст.77 КПК України, для відводу прокурора.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, доводи обвинуваченої про те, що вона мала вільний доступ до будинку потерпілого, та проживала з його дозволу, не спростовані, що виключає підстави для кваліфікації її дій за ч.3 ст.185 КК України як крадіжку, поєднаною з проникненням у житло.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, суд врахував обставину яка пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин обтяжуючих покарання, дані про особу винуватої, яка раніше не судима, на обліках в наркологічному і психіатричному диспансерах не перебуває, та правильно дійшов висновку про можливість застосування до неї положення ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів не вбачає порушень прав ОСОБА_3, в судовому засіданні йому була дана можливість давати показання, заявляти клопотання, висловлювати свою думку стосовно допустимості доказів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 28.02.2014р. отримав SMS- повідомлення 28.02.2014р. 13:48:48 про те, що судове засідання, по якому він потерпілий, призначено на 15:00 12.03.2014р., та у разі неявки його без поважних причин чи неповідомлення про причини неприбуття, справа буде розглянута за його відсутністю.

Судовий розгляд справи почався у призначений день о 15:08 за відсутністю ОСОБА_3, який про причини неприбуття не повідомив, суд о 15:20 вийшов до нарадчої кімнати, а вирок було проголошено 13.03.2014р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв відповідно до вимог ст.325 КПК України та закінчив судовий розгляд без участі потерпілого правомірно.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду відповідно до ст.326 КПК України.

Суд роз'яснив потерпілому у вироку, що він має право пред'явити цивільний позов в порядку гражданського судочинства.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13 березня 2014 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді