Ухвала суду № 39826845, 17.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3604/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання протиправними дій, скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення єдиного соціального внеску та скасувати вимогу відповідача № Ф-2571 від 06.08.2013 року про сплату недоїмки в сумі 1194,03 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою - підприємцем 11.03.2010 року державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської ради Чернігівської області (а.с. 17) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові (а.с. 22).

Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 1919/П/18-340 від 13.08.2012 року, ФОП взята на облік в Державній податковій інспекції у м. Чернігові, та відповідно до свідоцтва платника єдиного внеску серії НОМЕР_2 від 30.05.2012 року з 01.01.2012 року підприємницьку діяльність здійснює на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (а.с. 14,18).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 17.08.2010 року, позивач отримує пенсію за віком (а.с. 13).

Згідно довідки відповідача № 300-25/05 від 10.10.2013 року позивач одержує пенсію за віком як мати інваліда з дитинства з 21.04.2010 року (а.с. 55).

06.08.2013 року відповідачем було прийнято вимогу № Ф-2571 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та будучи пенсіонером, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як було зазначено вище, позивач з 21.04.2010 року одержує пенсію за віком як мати інваліда з дитинства.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

06 серпня 2011 року набрала чинності частина 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI, відповідно до якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи наявні в справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача про те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у зв'язку з недосягненням ним загального пенсійного віку, оскільки вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.05.13р. у справі К/9991/74042/12.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.