Ухвала суду № 39825597, 14.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р.Справа № 621/1059/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зарицька Т.В.

Позивач - ОСОБА_1

Представник позивача - ОСОБА_2 Зарицька ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 03.06.2014р. по справі № 621/1059/14-а

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4

до Зміївської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_4, звернулись до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до Зміївської міської ради, в якому просили суд зобов'язати відповідача - Зміївську міську раду Харківської області припинити бездіяльність та в місячний термін оформити всі документи, які необхідні для встановлення індивідуального газового опалення в квартирі АДРЕСА_1.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 03.06.2014 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачами подано апеляційну скаргу, в якій вони просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі посилаються на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача та позивач, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується даними свідоцтва про право власності на житло (а. с. 15).

З копій заяви ОСОБА_1, листа директора КП "Зміївське" Краснокутського В.В., актів про обстеження від 20.05.2010 року та про відключення споживача від системи центрального опалення від 21.05.2010 року, складеного представниками філії ТОВ "КЛК" "Зміївський котельний комплекс", вбачається, що працівниками філії ТОВ "КЛК" "Зміївський котельний комплекс" проведена закольцовка системи опалення з метою припинення подання тепла до квартири АДРЕСА_1 (а. с. 6, 7, 42, 43).

З листа Зміївського міського голови Кучкова П.В. від 27.05.2014 року щодо надання рішень міської комісії з розгляду питань пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та можливість влаштування індивідуального опалення по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 вбачається, що вищезазначена комісія була створена підставі рішення №7 ХХХІІІ сесії Зміївської міської ради VІ скликання від 21.05.2013 року; дозволи на відключення від мереж централізованого опалення та можливість влаштування індивідуального опалення з початку створення комісії по теперішній час споживачам АДРЕСА_2 не надавались. (а. с. 37).

З листів заступника голови Зміївської райдержадміністрації Гаражі В. від 12.03.2008 року, від 17.04.2009 року, від 24.06.2009 року, голови райдержадміністрації Гуляна В.Г. від 04.04.2013 року, 11.04.2013 року, 31.10.2013 року, начальника управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації Муригіна М. від 23.08.2013 року вбачається, що влаштування індивідуальної системи опалення в квартирі АДРЕСА_1 не можливе, оскільки житловий будинок АДРЕСА_2, забезпечується централізованим теплопостачанням та не відключений від централізованої системи теплопостачання міста. (а. с. 46-51).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що представником відповідача доведено правомірність ненадання позивачам дозволу на улаштування індивідуального опалення до прийняття всіма власниками квартир у житловому будинку рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, забезпечення енергетичної безпеки держави; державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання; оптимального поєднання систем централізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять років.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання, відповідно до ст.10 Закону України «Про теплопостачання», віднесено розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання та вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п.п.24 - 26 Порядку, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п.2.1 Порядку розгляду та прийняття рішення про відключення окремого житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Як встановлено п.2.2.3 Порядку, якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Відповідно до 2.2 Порядку комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Згідно п.2.2.2 Порядку підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку.

Як встановлено п.2.2.3 Порядку, якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи законодавством не передбачено відключення індивідуальних споживачів теплової енергії, що мешкають у багатоповерхових будинках, від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Таке відключення можливо виключно щодо окремих житлових будинків, за наявності згоди всіх власників квартир, розташованих в будинку та з урахуванням технічних можливостей газопостачання, електропостачання, водопостачання даного населеного пункту щодо забезпечення живлення запропонованої власником системи теплопостачання.

Отже, висновок суду про відмову у задоволенні позову узгоджується з вищевказаними положеннями Порядку.

Верховний Суд України у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-95цс12 роз'ясняє, що питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами №630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їхніх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

При цьому, Верховним Судом України сформульовано наступну правову позицію: з часу набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, та наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» у редакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року №169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587 передбачається надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири.

Оскільки відключення квартири позивачів від системи централізованого опалення була здійснена без дотримання вимог "Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представником відповідача доведено правомірність ненадання позивачам дозволу на улаштування індивідуального опалення до прийняття всіма власниками квартир у житловому будинку рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення.

З урахуванням вищезазначених обставин та положень закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо надання дозволу на влаштування індивідуального опалення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Зміївського районного суду Харківської області від 03.06.2014 року по справі №621/1059/14-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 03.06.2014р. по справі № 621/1059/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2014 р.