Ухвала суду № 39824981, 15.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/9315/13-к Головуючий у І інстанції Шумко В.А.Провадження № 11-кп/780/582/14 Доповідач у 2 інстанції МиколюкКатегорія 5 15.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2014 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Миколюка О.В.,

суддів Габрієля В.О., Колокольнікової Н.М.,

при секретарі: Похилевич О.В.

за участю прокурора: Пухи І.Ю.,

представників потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2014 року, яким засуджено,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,-

за ч.1 ст. 122 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановивлено йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4. ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь: ОСОБА_6 10 355 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень матеріальної шкоди та 50 000 (п'ятдесят) гривень моральної шкоди; держави витрати за проведення експертизи в сумі 391 (триста дев'яносто однієї) гривні.

Згідно вироку, ОСОБА_5 31.08.2013 р. близько 18 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в лісопарковій смузі, що розташована в м. Буча, Київської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочався словесний конфлікт з ОСОБА_6 в процесі конфлікту у ОСОБА_5, виник умисел на умисне заподіяння ОСОБА_6, тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6, він умисно наніс останній один удар стопою лівої ноги по голові, а саме у ліву величну ділянку голови.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6, отримала наступні тілесні ушкодження: перелом виличного-орбітального комплексу зліва (верхньої щелепи з порушенням цілісності і крововиливом у верхньощелепну пазуху, нижньої-зовнішньої стінки очниці та дуги виличної кістки), контузія, гематома повік і розповсюджений крововилив під конюктиву лівого ока, садно (поверхнева забійна рана) верхньої повіки лівого ока, садна лівої виличної ділянки, закрита черепно-мозгова травма у вигляді струсу головного мозку, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 260 від 14.11.2013 року відносяться: переломи кісток обличчя-тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий (понад 21 добу) розлад здоров я; інші отримані потерпілою ушкодження, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження утворилися від локальної дії (не виключено, одноразової) тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок змінити, та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 1(один) рік. Матеріальну школу стягнути з нього у сумі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень, а моральну шкоду у сумі 10 000 (десяти тисяч) гривень на користь потерпілої.

Обґрунтовуючи це тим, що суд при постановленні вироку допустив, на його думку, однобічність та неповноту судового слідства, при цьому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призводить до невідповідності призначеного покарання, ступеню тяжкості злочину та його особі, зазначає, що суд у вироку безпідставно послався на обставину, що обтяжує покарання - вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки в матеріалах справи немає жодних доказів, експертиз, які б підтвердили цю обставину. Також ОСОБА_5 вказав, що він свою вину визнав повністю на стадії досудового та судового слідства, але суд у вироку неправильно вказав про часткове визнання ним своєї вини.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, в решті вирок залишити без змін. До вище вказаної апеляційної скарги прокурора надійшли доповнення, в яких він просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність - ст. 75 КК України

Заслухавши доповідача, думку прокурора, обвинуваченого, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити, представників потерпілої, які підтримали апеляційну скаргу прокурора та заперечили проти апеляційної скарги обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, досудове слідство і судовий розгляд проведені відповідно до вимог кримінального процесуального закону, обставини справи досліджені всебічно, повно і об'єктивно, а викладені у вироку висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені детально наведеними у вироку доказами.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину, за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим, його злочинні дії за ч.1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно і в апеляційних скаргах не заперечуються.

Не ґрунтується на матеріалах справи твердження обвинуваченого про відсутність доказів про вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, так як це спростовується як його показаннями, так і показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_1

Доводи обвинуваченого про пом'якшення йому покарання та зменшення розміру матеріальної та моральної шкоди, а також прокурора про скасування вироку, в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим злочину, обставини справи, дані про особу винного, обтяжуючі покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та обставини, що пом'якшують покарання- щире каяття, часткове визнання обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене засудженому покарання, його вид і строк визначені судом правильно, воно є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав для пом'якшення чи посилення обвинуваченому покарання, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення цивільного позову повністю та обґрунтував своє рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

За таких обставин, колегія судів приходить до висновку, що вирок Ірпінського міського суду Київської області є законним та обґрунтованим, а підстав для зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції обвинученого та прокурора - залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2014 року щодо ОСОБА_5- без зміни.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Миколюк