Постанова № 39824157, 07.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 р. Справа № 820/4258/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014р. по справі № 820/4258/14

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових вимог, рішень, актів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - УДСО при ГУМВС України в Харківській області), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів), в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправними складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України стосовно Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області: податкову вимогу від 04.03.2014 р. № 15-25 про суму узгодженого зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість у розмірі 547785,34 грн., рішення від 25.03.2014 р. № 4 про опис майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу, акт від 26.03.2014 р. № 5 опису майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу, податкову вимогу від 01.04.2014 р. № 28-25 про суму узгодженого зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість у розмірі 620594,80 грн., рішення від 01.04.2014 р. № 5 про опис майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу, акт від 02.04.2014 № 6 опису майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу;

- визнати протиправними та скасувати складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України стосовно Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області: податкову вимогу від 15.05.2014 р. № 47-25 про суму узгодженого зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість у розмірі 626059,69 грн., рішення від 15.05.2014 р. № 7 про опис майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу, акт від 16.05.2014 р. № 9 опису майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу;

- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України по здійсненню нарахування і стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області пені в сумі 2809,46 грн. за березень 2014 року та в сумі 5464,89 грн. за квітень 2014 року (разом - 8274,35 грн.), у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України: відобразити в інтегрованій картці платника податку Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області сплату Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 податку на додану вартість до бюджету в сумі 630000,00 грн.; зарахувати в рахунок грошових зобов'язань Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість всі суми пені, яка була нарахована і стягнута з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.; вжити заходів щодо припинення податкової застави майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області і внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна; утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.; утриматись від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу державного майна, яке закріплене за Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на правах оперативного управління;

- вийти за межі заявлених позовних вимог та захистити порушені відповідачем права, свободи та інтереси позивача у інший законний спосіб у випадку, якщо по підсумках розгляду цієї справи Харківський окружний адміністративний суд прийде до висновку, що позивачем у адміністративному позові неправильно, неточно чи неповно визначений предмет позовних вимог.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року адміністративний позов Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області задоволено частково, а саме:

Визнано протиправними та скасовано складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України стосовно Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області: податкову вимогу від 15.05.2014 р. № 47-25 про суму узгодженого зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість у розмірі 626059,69 грн., рішення від 15.05.2014 р. № 7 про опис майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу, акт від 16.05.2014 р. № 9 опису майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у податкову заставу.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України по здійсненню нарахування і стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області пені в сумі 2809,46 грн. за березень 2014 року та в сумі 5464,89 грн. за квітень 2014 року (разом - 8274,35 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят чотири гривні тридцять п'ять копійок)), у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України зарахувати в рахунок грошових зобов'язань Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість всі суми пені, яка була нарахована і стягнута з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України вжити заходів щодо припинення податкової застави майна Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області і внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу державного майна, яке закріплене за Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на правах оперативного управління, у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст.ст. 16, 36, 38, 59, 87 Податкового кодексу України, ст. 45 Бюджетного кодексу України, приписи ст.ст. 69, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану постанову в цій частині без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Управління ДСО при ГУМВС в Харківській області є державною установою, що проводить некомерційну господарську діяльність та підпорядковується і входить до сфери управління Департаменту ДСО при МВС України, здійснює діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки. УДСО при ГУМВС в Харківській області зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.06.2006 р., згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 085136, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 13.10.1995 р. за № 1673, є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 30010729 про реєстрацію платника ПДВ від 07.09.2006 р. (т. 1 а.с. 51-60).

Так, 19.02.2014 р. позивачем було складено і доставлено до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 1 401 266,00 грн. (т. 1 а.с. 8-9).

Позивачем було сплачено ПДВ за січень 2014 року шляхом перерахування грошових коштів з відкритих ним в установах банків рахунків у такому порядку: платіжним дорученням від 25.02.2014 р. № 1603 на суму 146 270,00 грн. з рахунку № 26004014014 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова; платіжним дорученням від 27.02.2014 р. № 1935 на суму 320 000,00 грн. з рахунку № 26006060098622 в ХГРУ ПАТ "Приватбанк"; платіжним дорученням від 27.02.2014 р. № 1936 на суму 380 000,00 грн. з рахунку № 26004014014 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова; платіжним дорученням від 26.02.2014 р. № 1930 на суму 630 000,00 грн. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" м. Київ, яке було фактично проведено цим банком 28.02.2014 р. При цьому, фактична сума переплати позивачем суми ПДВ склала 75004,00 грн. (146270,00 + 320000,00 + 380000,00 + 630000,00 - 1401266,00) (т. 1 а.с. 11-17).

Згідно наданої представниками відповідача 03.04.2014 р. інформації по телефонному зв'язку, позивачу стало відомо, що сплачені позивачем 26.02.2014 р. через ПАТ "Брокбізнесбанк" кошти з ПДВ в сумі 630 000,00 грн. на відповідний казначейський рахунок не надійшли, у зв'язку з чим, відповідачем було складено податкову вимогу від 04.03.2014 р. № 15-25 на суму 547785,34 грн. (т. 1 а.с. 6).

Листом позивача від 17.03.2014 р. № 48/9-838/Мз відповідача було повідомлено, зокрема, про те, що ненадходження до бюджету сплачених платіжним дорученням від 26.02.2014 р. № 1930 коштів у розмірі 630 000,00 грн. зі сплати ПДВ за січень 2014 року сталося не з вини позивача, а з вини тимчасової адміністрації ПАТ «Брокбізнесбанк», призначеної постановою Правління НБУ від 28.02.2014 р. № 107 «Про віднесення ПАТ «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» (т. 1 а.с. 57).

Позивачем 25.03.2014 р. було отримано прийняте відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2014 р. № 4 (т. 1 а.с. 115). Листом від 25.03.2014 р. № 48/9-954/Мз позивач повідомив відповідача про незаконність цього рішення (т. 1 а.с. 116). Позивачем 26.03.2014 р. була складена довідка про балансову вартість наявних у нього транспортних засобів марки «Hyundai» (6 шт.) на загальну суму 658330,50 грн. та разом з копіями свідоцтв про реєстрацію цих транспортних засобів направлено відповідачу (т. 1 а.с. 117, 118).

Відповідачем 26.03.2014 р. у присутності позивача було складено і затверджено акт опису майна від 26.03.2014 р. № 5 стосовно наявних у позивача транспортних засобів марки «Hyundai» (6 шт.) на загальну суму 658330,50 грн. (т. 1 а.с. 119).

УДСО при ГУМВС в Харківській області 19.03.2014 р. було складено і доставлено до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року на суму 1 187 109,00 грн. (т. 1 а.с. 120-121).

Позивачем було сплачено ПДВ за лютий 2014 року шляхом перерахування грошових коштів з відкритих ним в установах банків рахунків у такому порядку: платіжним дорученням від 27.03.2014 р. № 2607 на суму 600 000,00 грн. з рахунку № 26004014014 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова; платіжним дорученням від 27.03.2014 р. № 2606 на суму 380 000,00 грн. з рахунку № 26006060098622 в ХГРУ ПАТ "Приватбанк"; платіжним дорученням від 28.03.2014 р. № 2618 на суму 137 109,00 грн. з рахунку № 26006060098622 в ХГРУ ПАТ "Приватбанк" (т. 1 а.с. 122-131).

Таким чином, безпосередньо у березні 2014 року позивачем було сплачено ПДВ у сумі 1117109,00 грн. (600000,00 + 380000,00 + 137109,00), а сума недоплати позивачем безпосередньо у березні 2014 року визначеної ним у податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року суми становить: 1187109,00 - 1117109,00 = -70 000,00 грн.

Разом з цим, виходячи з норм статей 4, 17, 43, 87 Податкового кодексу України та пункту 9 розділу IV Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. N 765 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. за № 217/24994, далі - Порядок N 765), надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, позивач мав фактичну переплату з ПДВ за січень-лютий 2014 року у розмірі 5004,00 грн. (75004,00 грн. (переплата ПДВ за січень 2014 року) - 70 000,00 грн.).

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку N 765, зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку N 765, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Відповідно до норм п. 87.9 ст. 87 ПК України та п. 1 розд. V Порядку N 765, у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки згідно п. 60.1.1 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, з 27.03.2014 р. складена відповідачем податкова вимога від 04.03.2014 р. № 15-25 на суму 547785,34 грн. є відкликаною.

Позивач 03.04.2014 р. отримав складене відповідачем повідомлення від 01.04.2014 р. № 3637/10/28-09-25-29 про те, що на підставі п. 93.1 ст. 93 ПК України все майно позивача звільнено з-під податкової застави (т. 1 а.с. 132), що також підтверджується витягом Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 02.04.2014 р. № 43874769 (т. 1 а.с. 133).

Разом з цим, 02.04.2014 р. позивачем було отримано нове складене відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу від 01.04.2014 р. № 5 та акт опису майна від 02.04.2014 р. № 6 стосовно наявних у позивача транспортних засобів марки «Hyundai» (6 шт.) на загальну суму 658330,50 грн. (т. 1 а.с. 135, 136).

Позивачем 03.04.2014 р. також було отримано й нову складену відповідачем податкову вимогу від 01.04.2014 р. № 28-25 про наявність у позивача узгоджених грошових зобов'язань зі сплати ПДВ на суму 620594,80 грн. (т. 1 а.с. 179).

УДСО при ГУМВС в Харківській області 18.04.2014 р. було складено і доставлено до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року на суму 1360300,00 грн. (т. 1 а.с. 231-232)

Позивачем було сплачено ПДВ за березень 2014 року шляхом перерахування грошових коштів з відкритих ним в установах банків рахунків у такому порядку: платіжним дорученням від 28.04.2014 р. № 3899 на суму 500000,00 грн. з рахунку № 26006060098622 в ХГРУ ПАТ "Приватбанк"; платіжним дорученням від 29.04.2014 р. № 3951 на суму 200000,00 грн. з рахунку № 26004014014 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова; платіжним дорученням від 30.04.2014 р. № 3997 на суму 660300,00 грн. з рахунку № 26004014014 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова (т. 1 а.с. 233-240).

Отже, з урахуванням наявної переплати позивачем ПДВ у березні 2014 року, станом на час розгляду даної справи позивач має фактичну переплату з ПДВ за січень - березень 2014 року у розмірі 5004,00 грн.

Разом з цим, на підставі норм пункту 87.9 статті 87 ПК України та п. 1 розд. V Порядку N 765, відповідач зарахував сплачені 28.04.2014 р. - 30.04.2014 р. позивачем кошти з оплати ПДВ за березень 2014 року в сумі 1360300,00 грн. як повне погашення податкових зобов'язань позивача з ПДВ за лютий 2014 року в сумі 620594,80 грн. (податкова вимога від 01.04.2014 р. № 28-25).

Отже, з 29.04.2014 р. складена відповідачем податкова вимога від 01.04.2014 р. № 28-25 на суму 620594,80 грн. також є відкликаною.

Позивач 15.05.2014 р. отримав складену відповідачем нову податкову вимогу від 15.05.2014 р. № 47-25 про наявність у позивача узгоджених грошових зобов'язань зі сплати ПДВ на суму 626059,69 грн., нове рішення про опис майна у податкову заставу від 15.05.2014 р. № 7, новий акт опису майна від 16.05.2014 р. № 9 (т. 2 а.с. 14, 15, 16).

Також, 16.04.2014 р. відповідачем було складено, а 17.04.2014 р. позивачем було підписано з розбіжностями складений відповідачем акт від 14.04.2014 р. № 468-20 (т. 1 а.с. 230), з якого позивачу стало відомо, що у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплаченої платіжним дорученням позивача від 26.02.2014 р. № 1930 суми 630000,00 грн., відповідачем було нараховано позивачу і вже фактично стягнуто з позивача до бюджету пеню за березень 2014 року у сумі 2809,46 грн. 12.05.2014 р. відповідачем було складено, а позивачем підписано з розбіжностями складений відповідачем акт від 12.05.2014 р. № 666-20 (т. 1 а.с. 243), з якого позивачу стало відомо, що у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених вказаним платіжним дорученням позивача суми 630000,00 грн., крім пені у сумі 2809,46 грн., відповідачем було нараховано позивачу і також вже фактично стягнуто з позивача до бюджету суму пені за квітень 2014 року у розмірі 5464,89 грн.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи загальна сума пені, нарахованої відповідачем і стягнутої з позивача у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених вищевказаним платіжним дорученням позивача коштів у розмірі 630000,00 грн., становить 8274,35 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04. 2001 р. № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно із ст.ст. 22.3, 22.4 Закону № 2346-III, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону № 2346-III).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону № 2346-III, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Позивачем були надані докази того, що платіжним дорученням від 26.02.2014 р. № 1930 він сплатив зі свого рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" на відповідний казначейський рахунок суму 630 000,00 грн., це платіжне доручення було прийнято ПАТ "Брокбізнесбанк" до виконання 26.02.2014 р., і платіж був фактично проведений цим банком 28.02.2014 р. (кошти позивача списані з рахунку) (т. 1 а.с. 15, 16, 17).

Згідно наданої на запит суду відповіді від ПАТ «Брокбізнесбанк» вих. № 396/4996/010-01/4856БТ від 15.04.2014 р. (т. 1 а.с. 188), станом на 26.02.2014 р. залишок коштів на рахунку позивача № 26008033190001 складав 249 871,37 грн. Станом на 28.02.2014 р. залишок коштів на вказаному рахунку складав 811848,02 грн. Платіжне доручення від 26.02.2014 р. № 1930 в сумі 630 000,00 грн. 28.02.2014 р. списано з вищевказаного рахунку позивача та взято на облік за позабалансовим рахунком банку в зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку. Також, у листі повідомлялось, що в ПАТ «Брокбізнесбанк» строком на три місяці з 03.03.2014 р. по 02.06.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію, під час якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Оскільки під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку, грошові кошти в сумі 630 000,00 грн. за вищевказаним платіжним дорученням було повернуто 07.03.2014 р. з позабалансового рахунку банку на рахунок позивача. Зазначене підтверджується копією платіжного доручення (т. 1 а.с. 213).

Слід відзначити, що позивач позбавлений можливості розпоряджатися належними йому коштами на банківських рахунках в ПАТ "Брокбізнесбанк". У зв'язку з поверненням 07.03.2014 р. коштів на банківський рахунок позивача, листом від 11.03.2014 р. № 48/9-771/Мз на адресу тимчасової адміністрації ПАТ "Брокбізнесбанк" позивачем було надіслано примірник (оригінал) нового платіжного доручення від 11.03.2014 р. № 2147 про сплату ПДВ в сумі 630 000,00 грн. (т. 1 а.с. 215). Проте цей платіж станом на час розгляду даної справи тимчасовою адміністрацією ПАТ "Брокбізнесбанк" не проведений. На це звернення позивачем отримано відповідь тимчасової адміністрації ПАТ "Брокбізнесбанк" вих. № 1927/005-04 від 11.03.2014 р. про нездійснення тимчасовою адміністрацією задоволення вимог кредиторів банку (т. 1 а.с. 216).

Крім того, стосовно відповіді ПАТ «Брокбізнесбанк» щодо недостатності коштів на рахунку позивача колегія суддів зазначає, що згідно виписок з системи "Клієнт-Банк" (т. 1 а.с. 217, 226, 227) сума грошових коштів позивача на рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" у розмірі 249871,37 грн. була лише на початок банківського дня 26.02.2014 р., а на кінець банківського дня 26.02.2014 р. ця сума становила вже 651910,23 грн. Крім цього, на кінець банківського дня 27.02.2014 р. ця сума становила вже 811848,02 грн., що було цілком достатньо для того, щоб провести зазначений платіж у сумі 630000,00 грн. безпосередньо 27.02.2014 р. Причин неперерахування ПАТ "Брокбізнесбанк" коштів позивача у сумі 630000,00 грн. 27.02.2014 р. вказана вище відповідь уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію ПАТ "Брокбізнесбанк" не містить. Таким чином, на момент подання позивачем 26.02.2014 р. до ХРВ ПАТ "Брокбізнесбанк" платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 необхідні кошти на рахунку позивача № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" для проведення платежу були в наявності, але цей платіж не було проведено банком у зв'язку з його неплатоспроможністю.

Пунктом 129.6 статті 129 ПК України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Пунктом 129.7 статті 129 ПК України також визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Таким чином, платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, вказаними вище нормами пунктів 129.6, 129.7 статті 129 ПК України повністю звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету взагалі, оскільки вся відповідальність за зарахування цих коштів до бюджету покладена законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника податків.

Така правова позиція повністю узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України з розгляду аналогічних спорів, викладених в ухвалах: від 26.02.2014 р. по справі № К/800/13275/13, від 17.03.2014 р. по справі № К-33911/10, від 18.02.2014 р. по справі № К/9991/28419/11 (т. 1 а.с. 138-142, 144-146).

Отже, неперерахування коштів до бюджету відбулось не з вини позивача, а з вини банку. Наведені положення законодавства дають підстави вважати, що відповідальність за це має нести саме банк, а позивач, в свою чергу, здійснив передбачені законодавством дії по сплаті відповідних сум ПДВ до бюджету.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту прийняття АТ "Брокбізнесбанк" платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 податкове зобов'язання УДСО при ГУМВС в Харківській області зі сплати ПДВ за січень 2014 року в сумі 630000,00 грн. є виконаним у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивачем порушено строки сплати податкових зобов'язань у зв'язку з неперерахуванням банком грошових коштів. До того ж, позивач повідомив відповідача про причини ненадходження коштів до бюджету.

Щодо нарахованої відповідачем та стягнутої з позивача пені за березень, квітень 2014 року у загальній сумі 8274,35 грн. у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Окрім зазначених вище положень пунктів 129.6, 129.7 статті 129 ПК України, пунктом 2.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 р. № 953 (зареєстрований Міністерством юстиції України 27.12.2010 р. за № 1350/18645) встановлено, що за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" пеня не нараховується.

Тобто, дії відповідача по нарахуванню і стягненню з позивача пені в сумі 2809,46 грн. за березень 2014 року та 5464,89 грн. за квітень 2014 року (разом - 8274,35 грн.) є незаконними.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем було безпідставно та неправомірно винесено податкову вимогу від 15.05.2014 р. № 47-25 про наявність у позивача узгоджених грошових зобов'язань зі сплати ПДВ на суму 626059,69 грн., прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 15.05.2014 р. № 7, складено акт опису майна від 16.05.2014 р. № 9, які підлягають скасуванню у повному обсязі, а також нараховано та стягнуто з позивача пеню за березень, квітень 2014 року у загальній сумі 8274,35 грн. у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними податкової вимоги від 04.03.2014 р. № 15-25, рішення від 25.03.2014 р. № 4 про опис майна у податкову заставу, акту від 26.03.2014 р. № 5 опису майна, податкової вимоги від 01.04.2014 р. № 28-25, рішення від 01.04.2014 р. № 5 про опис майна у податкову заставу, акту від 02.04.2014 № 6 опису майна колегія суддів зазначає, що вказані вимоги, рішення та акти втратили свою юридичну силу, а відтак, не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки не створюють ніяких правових наслідків та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Отже, у задоволенні цих позовних вимог суд відмовляє.

Крім того, щодо винесення СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів вказаних рішень про опис майна позивача у податкову заставу та відповідних актів слід відзначити наступне.

Відповідно до ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Статтею 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до приписів п. 89.2 ст. 89 ПК України, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу.

Підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПК України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-XII, предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 р. №2163-XII, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України: майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. № 565-XII, міліція України - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Статтею 7 Закону України "Про міліцію" встановлено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Підрозділи Державної служби охорони входять до складу МВС України згідно статті 7 Закону України "Про міліцію" як підрозділ міліції охорони, а організаційна структура Державної служби охорони визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Державну службу охорони при МВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" (далі - Положення № 615), визначені правові засади господарської діяльності підрозділів ДСО.

Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ (п. 1 Положення № 615).

Відповідно до п. 9 Положення № 615, управління, відділи і підрозділи охорони є державними установами, що провадять некомерційну господарську діяльність. Майно Державної служби охорони закріплюється за Департаментом, управліннями, відділами, підрозділами охорони на праві оперативного управління.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що все наявне у позивача майно (у тому числі описане відповідачем у податкову заставу) є державним майном, закріпленим за позивачем на праві оперативного управління, а право податкової застави не розповсюджуються на майно, яке перебуває в оперативному управлінні позивача. Тобто, будь-яке майно позивача не може бути передане у податкову заставу згідно з нормами Податкового кодексу України.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача сплату ним з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 суми ПДВ до бюджету у розмірі 630000,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Порядок N 765), для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум територіальними органами Міндоходів в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку N 765, зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи (п. 3 розд. І Порядку N 765).

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку N 765, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Відповідно до п. 1 розд. V Порядку N 765, у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, інтегрована картка платника є внутрішньою інформаційною системою органу Міндоходів, та відображення в інтегрованій картці платника сплати ним коштів може бути здійснено лише при фактичному надходженні цих коштів до бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача сплату ним з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 суми ПДВ до бюджету у розмірі 630000,00 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн. та утриматись від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу державного майна, яке закріплене за Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на правах оперативного управління, у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Колегія суддів вважає, що вищевказані позовні вимоги направлені на майбутнє, натомість, на момент звернення до суду позивач не мав підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси.

Тобто, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій не відповідають змісту законодавства.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій ґрунтується на неповно, не об'єктивно і не всебічно з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині її спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014р. по справі № 820/4258/14 скасувати в частині задоволених позовних вимог Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області в частині зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн. та утриматись від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу державного майна, яке закріплене за Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на правах оперативного управління, у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 р. з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів в сумі 630000,00 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України утриматись від вчинення дій.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 р. по справі №820/4258/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.