Постанова № 39823040, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1281/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» (надалі за текстом - «ТОВ «СЦЗ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002181502 від 30 вересня 2013 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 329 879 грн. Позивач просив також повернути йому статус підприємства, що має право на автоматичне бюджетне відшкодування, та повернути від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 329 879 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі за текстом - «Смілянська ОДПІ») № 0002181502 від 30.09.2013 р.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2013 р. посадовцями Смілянської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «СЦЗ» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 221/15/36631008 від 16.09.2013 р.

Згідно цьому акту ТОВ «СЦЗ» порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») що призвело до завищення податкового кредиту на 329 789 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано тим, що на думку органу доходів та зборів, позивач необґрунтовано включив до податкового кредиту суми податку за податковими накладними виданими ПАТ «Черкасиобленерго» Смілянський міський район електричних мереж, Комсомольським рудоуправлінням, ТзОВ «Захід», ПАТ «Вентиляторний завод «Горизонт», ЗАТ «Смілапромбуд», ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Інженерний центр «Реагент», ТОВ «Полікор», ПАТ «Макрохім», ПП «Ават і К», ТОВ «Алтера Ацтека Мілінг Україна», ТОВ «Хімпромімпорт», ПП «Тепломаркет», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Неохім В», ТОВ «Промтехресурс Центр», ПП «СпецКріо-Черкаси», ПП «Селен ТД», ТОВ ДП СВ «Альтера Черкаси», ТОВ «Полімерна група «Інтерпласт», ПП «Автоспецмаш», ТОВ «Мегатара», ТОВ «Сінбуд», ТОВ «Метал і Ко», ТОВ «Сілкарбон Україна», ТОВ «Лістром», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_2

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Смілянською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002181502 від 30 вересня 2013 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 329 879 грн.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження податкових накладних дійшов висновку про правомірність формування ТОВ «СЦЗ» податкового кредиту.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, позивачем було надано копії податкових накладних від 28.02.2013 р. № 1092/002; від 17.06.2013 р. № 381, від 21.06.2013 р. № 509, від 28.06.2013 р. № 649; від 12.06.2013 р. № 3, від 22.06.2013 р. № 27; від 05.06.2013 р. № 27; від 27.06.2013 р. № 21; від 20.06.2013 р. № 616; від 14.06.2013 р. № 792; від 07.06.2013 р. № 642, від 12.06.2013 р. № 1151; від 01.06.2013 р. № 1, № 2, № 3, від 06.06.2013 р. № 5, від 12.06.2013 р. № 7; від 03.06.2013 р. № 13, від 13.06.2013 р. № 118, від 18.06.2013 р. № 148, від 25.06.2013 р. № 209; від 13.06.2013 р. № 42, № 43, від 25.06.2013 р. № 44; від 05.06.2013 р. № 1; від 04.06.2013 р. № 13698/018, № 13699/018, № 13707/018; від 03.06.2013 р. № 4/125, від 05.06.2013 р. № 16/125, від 06.06.2013 р. № 25/125, від 12.06.2013 р. № 44/125, від 17.06.2013 р. № 54/125, від 19.06.2013 р. № 64/125, від 21.06.2013 р. № 80/125, від 25.06.2013 р. № 89/125, від 27.06.2013 р. № 97/125; від 12.06.2013 р. № 94, від 13.06.2013 р. № 112; від 03.06.2013 р. № 98, від 12.06.2013 р. № 641, від 20.06.2013 р. № 1089, від 25.06.2013 р. № 1362; від 21.06.2013 р. № 164; від 12.06.2013 р. № 33; від 14.06.2013 р. № 43; від 05.06.2013 р. № 5; від 12.06.2013 р. № 2; від 05.06.2013 р. № 38, від 06.06.2013 р. № 46, від 07.06.2013 р. № 50; від 01.06.2013 р. № 2, від 05.06.2013 р. № 45, від 17.06.2013 р. № 49, від 21.06.2013 р. № 67; від 01.06.2013 р. № 1, від 06.06.2013 р. № 5, від 07.06.2013 р. № 6, від 07.06.2013 р. № 7, від 11.06.2013 р. № 8; від 13.06.2013 р. № 10, від 25.06.2013 р. № 13; від 18.06.2013 р. № 39; від 13.06.2013 р. № 36, від 14.06.2013 р. № 37, від 17.06.2013 р. № 41; від 03.06.2013 р. № 4.

При цьому, Смілянською ОДПІ взагалі не обґрунтовано з яких підстав орган доходів та зборів дійшов висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі перелічених податкових накладних.

Так, у пункті 3.23 акту перевірки № 221/15/36631008 від 16.09.2013 р. зазначено, що з урахуванням пункту 3.20 ТОВ «СЦЗ» неправомірно віднесено до податкового кредиту 329 879 грн.

Водночас, у пункті 3.20 зроблено висновок про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту 125 268 грн. 43 коп. за результатами господарської операції з придбання у ТОВ «Птахофабрика орловецька» лимонної кислоти.

У цьому зв'язку судова колегія зауважує, що правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих названим контрагентом не є предметом спору у цій справі.

Крім того, аналіз згаданого акту перевірки свідчить, що при визначенні суми ПДВ, яка на думку органу доходів та зборів неправомірно віднесена до податкового кредиту, відповідач двічі врахував суми податку за 67 податковими накладними.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, окружний адміністративний суд не звернув уваги, що позивач просив також повернути йому статус підприємства, що має право на автоматичне бюджетне відшкодування, та повернути від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 329 879 грн. та не вирішив ці позовні вимоги.

Враховуючи, що зазначені позовні вимоги не є встановленим способом захисту у справах цієї категорії, у названій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно ж до пункту 2 частини 1 статті 201 КАС України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 198, 201, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року змінити.

В задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про повернення статусу підприємства, що має право на автоматичне бюджетне відшкодування, повернення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 329 879 грн. відмовити.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.П.Мельничук

Постанова складена в повному обсязі 17 липня 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мельничук В.П.