Рішення № 39821260, 03.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25546/13 03.07.14

За позовом Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна"

про стягнення 35 986, 84 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна"

до Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель"

Про стягнення 35 875, 20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

Від позивача - Романова В.О., представник за довіреністю;

Від відповідача - Бурносов Є.В., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за Договором транспортного експедирування №КН0006FO від 25.03.2013р., з яких: 30 960,98 грн. борг за надані послуги по перевезенню вантажу, 2 442,95 грн. пеня, 2 582,91 грн. 15% річних.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки в порушення вимог підпункту 3.2.5, пункту 3.2 розділу 3 Договору транспортного експедирування відповідач повинен сплачувати рахунки позивача на умовах, передбачених у Договорі та в розмірі, узгодженому в заявках або додатках про тарифи. Сума, що підлягає сплаті Експедитору, погоджується сторонами у заявках або додатку про тарифи, однак розмір винагороди позивача за надані послуги не був погоджений сторонами договору транспортного експедирування. Відтак Відповідач вважає, що сума виставленого Позивачем Рахунку №181185 від 13.05.2013, який знаходиться у матеріалах справи, є необґрунтовано високою та, окрім того, непідтвердженою жодними належними та допустимими доказами.

11.03.2014р. ТОВ "Райсіо Україна" подана зустрічна позовна заява про стягнення збитків в сумі 35 875,20 грн. у зв'язку із тим, що під час приймання вантажу у м. Одеса було виявлено псування (ушкодження) та втрата частини вантажу. Відповідач вказує, що ціна повністю непридатного до споживання зіпсованого (пошкодженого) та втраченого товару становить 12 734,86 грн. (9 654,42 грн. (контрактна вартість) + 956,44 грн. (ввізне мито) + 2 124 грн. (ПДВ)). Також, відповідач в ціну зустрічного позову включає послуги за договором зберігання ушкодженого зіпсованого товару та його утилізація, а саме:

- 3 900 грн. - послуги з перевезення ушкодженого (зіпсованого) товару;

- 2 835 - послуги із зберігання ушкодженого (зіпсованого) товару;

- 8 900 грн. - утилізація ушкодженого (зіпсованого) товару.

Отже, загальний розмір збитків за зустрічним позовом становить 35 875,20 грн. (17 113,20 грн. собівартість товару + сума не отриманого прибутку) + (18 762 грн. додаткові витрати понесені позивачем у зв'язку з перевезенням, зберіганням та утилізацією ушкодженого (зіпсованого) товару.

Подане позивачем за зустрічним позовом клопотання про залучення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в якості відповідача-2 судом не задоволено за недоведеністю достатніх підстав.

В зв'язку із відмовою судом у залученні до участі у справі в якості відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 позивач за зустрічним позовом не підтримав подану ще 18.03.2014р. заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просив суд стягнути солідарно з відповідача та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 35 875,20 грн. збитків.

У зв'язку із тим, що позивач за зустрічним позовом не підтримав заяву про зміну предмета позову на розгляді суду залишається поданий 11.03.2014р. зустрічний позов.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти зустрічного позову зокрема з наступних підстав:

- визначений розділом 10 «Правилам надання транспортно-експедиційних послуг FIATA» граничний термін направлення позову сплинув 06.01.2014р.

- за твердженням відповідача відповідальність останнього за пошкодження вантажу не може перевищувати 5 149,09 грн., відповідно до п. 8.3.1 «Правил надання транспортно-експедиційних послуг FIATA»;

- відповідач заперечив щодо порушення факту оформлення пошкодженого товару зокрема п. 13.6 Привали перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2013 р. між ДП «Кюне і Нагель» (надалі - Позивач) та ТОВ «Райсіо Україна» (надалі - Відповідач) було укладено Договір транспортного експедирування № KH0006FO (надалі - Договір), відповідно до якого Відповідач доручає, а Позивач бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Відповідача надати транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонам заявок, а саме послуги, що безпосередньо пов'язані з організацією перевезень вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок, а ТОВ «Райсіо Україна» в свою чергу бере на себе зобов'язання сплачувати за надані послуги.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Заявки Відповідача №3/HOL Позивачем було організовано та здійснено перевезення вантажу за маршрутом м. Халум, Голландія - м. Київ, Україна - м. Одеса, Україна. Дане перевезення вантажу було виконано повністю, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR NL 160711 від 26.03.2013 року та товарно-транспортною накладною №Р54 від 04.04.2013 року.

Відповідно до положень п. 4.1 Договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення Відповідача виконуються відповідно до виставленого рахунку. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв'язку підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання Відповідачем всіх документів у відповідності до п. 3.1.7 цього Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору рахунки Позивача підлягають оплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з дати виставлення рахунка.

Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом банківського переказування коштів у національній грошовій одиниці України з поточного рахунку Відповідача на поточний рахунок Позивача. Всі банківські витрати та комісії з переказування коштів - за рахунок Відповідача.

За надані послуги по перевезенню вантажу позивачем був виставлений Рахунок №181185 від 13.05.2013р. на загальну суму 30 960, 98 грн.

Згідно з п. 3.2.5 Договору відповідач зобов'язаний сплачувати рахунки Позивача (суму доручення) на умовах, передбачених даним Договором та в розмірі, узгодженому в Заявках або додатках про тарифи.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до положень статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Заперечення відповідача з первісним позовом стосовного того, що в порушення п. 3.2., 4.3 Договору, розмір винагороди позивача за надані послуги не погоджений між сторонами, а відтак виставлена сума згідно рахунку №181185 від 13.05.2013р. є необґрунтованою судом не приймається до уваги, виходячи з такого.

Законодавством передбачено, що зобов'язання виконуються відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України), а також ст. 629 ЦК України закріплено обов'язковість договору для виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що платежі за виконання доручення Клієнта виконуються відповідно до виставленого Експедитором рахунку. Вказаний рахунок, разом в необхідним комплектом документів, відповідно по п.3.1.7 Договору, надається Клієнту за фактом виконання доручення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, відповідні автомобільні накладні, а саме CMR № NL 160711 та ТТН №Р54, що містять відмітки про отримання вантажу вантажоодержувачем, є безпосереднім фактом підтвердження здійснення Експедитором (ДП «Кюне і Нагель») своїх зобов'язань із організації перевезення вантажу.

В свою чергу, за умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплачувати рахунки Позивача.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що в суму, що підлягає сплаті Експедитору, включено витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення третіх осіб та винагорода Експедитора з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед третіми особами, залученими до виконання перевезення, а саме перевізниками BABINSKI Krzysztof Babinski, Польша, та ФОП ОСОБА_4, що підтверджується оплатою рахунків, виставлених вказаними перевізниками за виконання перевезення за Заявкою Відповідача, відповідно до платіжних доручень (платіжне доручення в іноземній валюті № 671 щодо сплати рахунку-фактури 1504/03/13 та платіжне доручення № 6309 щодо сплати рахунків №№ 5,6).

Обов'язок Відповідача по сплаті вказаних витрат закріплено також у ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльності», якою передбачено, що Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

В свою чергу, сума рахунку, виставленого Позивачем, окрім витрат на оплату рахунків залучених третіх осіб, включає в себе також винагороду Експедитора з урахуванням ПДВ.

Законодавством передбачено, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльності», платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Також статтею 9 цього Закону визначено, що у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Відповідна норма міститься також у ст. 931 ЦК України, якою передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Таким чином, законодавством встановлено, що послуги Експедитора є платними, навіть у випадку відсутності факту їх попереднього узгодження.

Отже, за встановленим судом факту виконання позивачем за первісним позовом послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, вказані послуги експедитора підлягають оплаті, навіть у відсутності факту їх попереднього узгодження.

Враховуючи викладені вище положення покладають на Відповідача зобов'язання щодо сплати суми виставленого рахунку №181185 від 13.05.2013 року, а саме:

- відшкодування витрат на оплату рахунків перевізників у розмірі 27 515 грн. 04 коп., оплата Позивачем яких підтверджена відповідними платіжними дорученнями;

- оплата транспортно-експедиційних послуг (винагорода Експедитора) у розмірі 3 445 грн. 94 коп.

Загальна сума Рахунку № 181185 від 13.05.2013 року, наданого Відповідачеві до сплати, становить 30 960 грн. 98 коп.

Відповідачем не спростовано факт та суму (згідно виставленого рахунку позивачем) наданих послуг.

З огляду на викладене вище, наявність та сума заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 30 960 грн. 98 коп. підтверджено та обґрунтовано повністю, що покладає на Відповідача обов'язок по виконанню зобов'язань за Договором, а саме Відповідач зобов'язаний сплатити вказану суму, відповідно до рахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 6.1.1 Договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором відповідно до його умов, а у випадках, неврегульованих цим Договором - чинним законодавством України, іншими міжнародними конвенціями.

Відповідно до положень п. 6.3.5 Договору у випадку затримки розрахунків, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. У випадку затримки Відповідачем оплати суми доручення Позивача більше, ніж на 10 календарних днів, Відповідач сплачує Позивачу суму доручення з урахуванням 15% річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення Відповідачем заборгованості.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 2 442,95 грн.

Окрім того, суд погоджується із розрахунком 15% річних від простроченої суми у розмірі 2 582,91 грн.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення первісного позову повністю.

Щодо зустрічного позову, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення частково.

Судом встановлено, що 9 січня 2013 року між Позивачем та ТОВ «Дистриб'юторська компанія Європродукт» (далі - Покупець або Вантажоотримувач) було укладено Договір поставки №Н01/01-13 (надалі - Договір поставки).

Згідно з положеннями пункту 1.1 Договору поставки Позивач зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та здійснити оплату продукції, відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного вище Договору поставки до обов'язків Позивача належить здійснення поставки товару належної якості, яка відповідає вимогам чинного законодавства України.

На виконання вказаного Договору поставки 25 березня 2013 року Позивачем і було укладено Договір транспортного експедирування №KH006FO з Відповідачем.

Як було зазначено раніше, відповідно до узгодженої між Експедитором та Клієнтом Заявки №3/HOL, Експедитор зобов'язувався організувати та здійснити перевезення вантажу Клієнта за маршрутом: м. Халум. Голландія -м. Київ, Україна - м. Одеса, Україна, що є обставиною, яка визнається сторонами.

Під час приймання вантажу у м. Одеса було виявлено псування (ушкодження) та втрата частини вантажу, яке сталось з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, тобто під час здійснення його перевезення.

Зазначені вище обставини підтверджуються Актом від 06 квітня 2013 року, засвідченим незацікавленою особою директором ТОВ «Експертно-правове бюро». Вказаний акт був доданий до Товарно-транспортної накладної №Р54 від 04.04.2013р.

Також, у товарно-транспортній накладній № Р54 від 04.04.2013 міститься посилання на вищезгаданий Акт.

Зазначений вище зіпсований (пошкоджений) товар був повернений Позивачу Покупцем (Вантажоотримувачем), що підтверджується зворотною накладною від покупця №11 від 10 квітня 2013 року

Належне повідомлення Відповідача про псування (ушкодження) та втрату частини вантажу підтверджується наступним.

В підпункті 6.2.1, пункті 7.1. Договору транспортного експедирування містяться посилання на Правила надання транспортно-експедиційних послуг FIATA.

Окрім того, Правила надання транспортно-експедиційних послуг FIATA є інкорпорованими в Договір транспортного експедирування, шляхом підписання цих Правил уповноваженими представниками Сторін Договору.

Згідно з пунктом 1.1. розділу 1 Правила надання транспортно-експедиційних послуг FIATA ці правила застосовуються, якщо вони інкорпоровані в договір, незалежно від того, чи зроблено це письмово, усно чи іншим чином, шляхом посилання на Правила надання транспортно-експедиційних послуг FIATA.

Відповідно до пункту 2.8. розділу 2 Правил надання транспортно-експедиційних послуг FIATA термін «письмово» означає телеграму, телекс, телефакс або будь-який інший запис, здійснений за допомогою електронних засобів.

Письмове повідомлення Відповідача про псування (ушкодження) та втрату частини вантажу за допомогою електронних засобів підтверджується роздруківкою електронних листів генерального директора ТОВ «Райсіо Україна», відміткою на товарно-транспортній накладній.

Той факт, що вантаж (товар) не був зіпсований (ушкоджений) в момент прийняття його до перевезення і, як наслідок, факт псування (ушкодження) та втрати частини зазначеного в CMR накладній №160711 вантажу під час здійснення його перевезення, підтверджується наступним.

Закон України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 року № 57-V, відповідно до положень статті 94 Конституції України, набув чинність з 09.09.2006р. Згідно статті 43 цієї Конвенції для країни, яка приєднується до неї, ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання документів про приєднання. Листом Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 д: №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" встановлено, що Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчинена 19 травня 1956 року в м. Женеві, набирає чинності для України з 17 травня 2007 року.

З огляду на те, що відповідно до CMR-накладної, яка була долучена Відповідачем (позивачем за первісним позовом) до поданої ним позовної заяви, місцем завантаження вантажу є Голландія, а місцем відвантаження - Україна та виходячи із закріплених у пункті 1 статті 1 Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої в Женеві 19 травня 1956 року, ратифікованої Верховною Радою України 01.08.2006 Законом України N57-V правових норм - до правовідносини, що виникли із автомобільного перевезення вантажу за CMR - накладною №16071 1, повинні застосовуватись закріплені у даній Конвенції положення.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє:

- вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

- зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті а) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов'язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов'язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Виходячи з того, що CMR накладна не містить жодних записів та застережень перевізника, а також приписів пункту 2 статті 9 Конвенції - припускається, якщо не доведено протилежне, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Позивачем не було укладено жодних договірних відносин із залученим Експедитором до виконання Договору транспортного експедирування перевізником.

Окрім того, у графах 16 та 17 CMR, не міститься жодної інформації щодо найменування, адреси, інших реквізитів перевізника, що повністю унеможливлює ідентифікацію перевізника за даною CMR накладною.

Таким чином, з огляду на не укладення між Позивачем та залученим Відповідачем до виконання Договору транспортного експедирування перевізником жодних договірних відносин - відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності виконавчого перевізника за втрату та пошкодження (псування) частини вантажу, яке призвело до повного знецінення частини вантажу (100% від його вартості), що належав Позивачу.

Згідно з частиною 2 статті 932 Цивільного кодексу України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною З статті 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Імперативними приписами ч.ч. 1 та 4 ст. 23 Конвенції на перевізника, окрім обов'язку щодо відшкодування вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення, покладений також обов'язок щодо відшкодування плати за перевезення, мита, а також інших платежів, пов'язаних з перевезенням вантажу, у пропорції, що відповідає розміру збитку.

Частиною 1 ст. 25 Конвенції встановлено, що у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Підпунктом 6.2.5. пункту 6.2. розділу 6 укладеного між Експедитором та Клієнтом Договору транспортного експедирування, який повністю дублює положення ч. 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», був встановлений обсяг відповідальності Експедитора за дії третіх осіб. Вказаним пунктом було узгоджено, що Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених вище норм права, Експедитор несе відповідальність за дії залученого ним перевізника, як за власні дії, і обов'язок щодо відшкодування заподіяної Позивачу шкоди повинен бути покладений на Відповідача.

Окрім того, стягнення на користь Позивача збитків з Експедитора не позбавляє останнього права звернутись з регресною вимогою до третьої особи, залученої ним до виконання Договору транспортного експедирування - перевізника, оскільки зазначене право прямо передбачене частиною 1 статті 228 Господарського кодексу України.

Окрім того, підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. розділу 6 Договору транспортного експедирування Позивачем було узгоджено з Відповідачем, що у разі порушення Сторонами Договору своїх договірних зобов'язань, Сторони вживають всіх заходів для ліквідації таких порушень і належного виконання своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до закріпленого в підпункті 3.1.3 пункту 3.1 розділу 3 Договору транспортного експедирування положення Експедитор взяв на себе зобов'язання щодо представництва інтересів Клієнта у відносинах із залученими ним третіми особами, а також іншими особами, залученими до процесу надання транспортно-експедиційного обслуговування Клієнта Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.

Відповідачем в порушення пункту 2.1. розділу 2 Договору транспортного експедирування, не було здійснено страхування вантажу, що позбавляє позивача можливості отримати страхову виплату у зв'язку з пошкодженням (псуванням) та втратою частини вантажу залученим Відповідачем до виконання Договору транспортного експедирування перевізником.

Частиною 1 ст. 934 Цивільного кодексу України регламентовано, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне конання).

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з інвойсом №1301716 вартість однієї упаковки ушкоджених (зіпсованих) та втрачених хрустких пластівців «Nordic» із злаків складає -

- пшеничних - 0,45 (7257,6/16128) євро;

- житніх - 0,55 (9979,2/18144) євро;

- багатозернових - 0,48 (10644,48/221 76) євро;

- органік - 0,65 (3931,2/6048) євро.

Відповідно до зворотної накладної від покупця №11 від 10 квітня 2013 року та Акта від 09 квітня 2013 року, загальна кількість повністю непридатних до споживання ушкоджених (зіпсованих) та втрачених з моменту прийняття їх для перевезення і до доставки хрустких хлібців «Nordic» злаків становить:

- пшеничних - 14 шт.;

- житніх - 698 шт.;

- багато зернових - 1 016 шт.;

- органік - 98 шт.

Таким чином, вартість повністю непридатних до споживання ушкоджених (зіпсованих) та втрачених хрустких хлібців ТМ «Nordic» в місці і під час прийняття їх до перевезення (контрактна вартість) становить: 941,58 євро (6,3 євро (вартість 14 пачок хлібців із злаків пшеничних) + 383,9 євро (вартість 698 пачок хлібців із злаків житніх) + 487,68 євро (вартість 1016 пачок хлібців із злаків багатозернових) + 63,7 євро (вартість 98 пачок хлібців із злаків органік)), що відповідно до офіційного курсу НБУ, який, станом на 04.04.2013, становив 10.25342 (графа 23 вантажної митної декларації №100250000/2013/006003 від 04.04.2013), складає 9 654,42 грн. (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 42 коп.

Позивачем було також сплачено 956,44 грн. (9 654,42 х 0,1) ввізного мита за зіпсований та втрачений вантаж.

Окрім того, відповідно до п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже, Позивачем було сплачено 2 124 грн. грн. (10619,86 грн. (9 654,42 грн. (вартість товару за інвойсом) + 956,44 грн. (сума сплаченого ввізного мита)) х 0,2 (ставка ПДВ)) податку на додану вартість.

Сплата зазначених податків підтверджується вантажною митною декларацією №100250000/2013/006003 від 04.04.2013р. та платіжним дорученням №317 від 28 березня 2013 року

Отже, ціна повністю непридатного до споживання зіпсованого (пошкодженого) та втраченого товару становить 12 734,86 грн. (9 654,42 грн. (контрактна вартість) + 956,44 грн. (ввізне мито) + 2124 грн. (ПДВ)).

Суд дійшов висновку, що зустрічні позові вимоги підлягають задоволенню саме у сумі 12 734,86 грн.

Інші заявлені до стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитки, а саме додаткові витрати на перевезення, зберігання та утилізацію пошкодженого товару, сума непотриманого прибутку є необґрунтованими та не задовольняються судом, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, відповідно до зворотної накладної, Акта приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання, які містять інформацію щодо 1780 одиниць пошкодженого товару, одночасно вже на зберігання пошкодженого товару позивачем за зустрічним позовом, відповідно до акта експертизи від 06.04.2013 року, акт здачі-приймання наданих послуг (послуги із зберігання пошкодженого товару) передано вже 1 826 одиниць пошкодженого товару.

Щодо невідповідності переданого пошкодженого товару на зберігання Позивачем зазначено, що частина хрустких хлібців, а саме - 60 пачок хрустких хлібців ТМ «NORDIC» із злаків житніх не була повернена Позивачу, була прийнята покупцем та оплачена.

Разом з тим, вказана обставина суду не доведена.

За наявності суперечностей, щодо кількості переданого товару на зберігання, частини його повернення позивачу, оплати його покупцем, суд дійшов висновку, що визначення розміру збитків в частині суми не отриманого прибутку та додаткових витрат у зв'язку із перевезенням, зберіганням та утилізацією ушкодженого (зіпсованого) товару є недоведеним суду та не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із діями Відповідача та шкодою.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зустрічного позову в частині доведеної ціни повністю непридатного до споживання зіпсованого (пошкодженого) та втраченого товару в сумі 12 734,86 грн.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом повністю та на відповідача за зустрічним позовом в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» (01103,м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, Код: 33742663) на користь Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (08290, Київська обл. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Садова, буд. 26-А, Код: 24596990) 30 960 (тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 98 коп. боргу, 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 95 коп. пені, 2 582 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 91 коп. 15% річних, а також 1 720 (одун тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (08290, Київська обл. Ірпінь, смт. Гостомель, вул.. Садова, буд. 26-А, Код: 24596990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райсіо Україна» (01103,м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, Код: 33742663) 12 734 (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 86 коп. збитків, а також 648 (шістсот сорок вісім) грн. 54 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.07.2014р.

Суддя І.І. Борисенко