Ухвала суду № 39820859, 15.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5374/09/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю:

представника позивача: Шишкіної О.М.,

представника відповідача: Ватаманюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно - промислової компанії "Ресурс Поділля" до Хмільницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно - промислова компанія "Ресурс Поділля" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня2014 року - без змін

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що юридична особа ТОВ ТПК "Ресурс Поділля" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, зареєстроване Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 27 вересня 2005 року, про що зроблено запис за №11691080003000136.

Згідно із планом проведення планової комплексної документальної перевірки ТОВ ТПК "Ресурс Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, працівниками Хмільницької ОДПІ з 31 серпня 2009 року по 28 вересня 2009 року проводилась планова документальна перевірка ТОВ ТПК "Ресурс Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року.

В подальшому, термін проведення перевірки неодноразово продовжувався, аж до 16 листопада 2009 року, про що свідчать відповідні направлення №293 від 29 вересня 2009 року, №301 від 13 жовтня 2009 року, №314 від 27 жовтня 2009 року та №327 від 10 листопада 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 23 листопада 2009 року №93-23-33273446 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у якому встановлено порушення позивачем, зокрема, статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР щодо ненадходження валової виручки понад законодавчо встановлений термін.

Прострочена дебіторська заборгованість частково погашена імпортованим товаром в сумі 10935/7 Євро, згідно ВМД № 4408 від 08.05.2009 року нерезидентом - фірмою «Simpleks».

Від підписання даного акта перевірки представники ТОВ ТПК "Ресурс-Поділля" відмовилися, про що свідчить акт відмови від підпису планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства ТОВ ТПК "Ресурс-Поділля" від 23.11.2009 року №8-23-33273446.

На підставі акта перевірки Хмільницької ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001672301/0 від 02 грудня 2009 року, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 114182,74 грн. за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР щодо ненадходження валової виручки понад законодавчо встановлений термін.

Розглядаючи даний позов судом першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення Хмільницької ОДПІ від 02.12.2009 року №0001672301/0 є протиправним та винесено з порушенням норм чинного законодавства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (від 25.06.2009 року) визначено, що Державна податкова адміністрація України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно статті 11 вказаного закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в редакції дійсній на момент винесення оспорюваного повідомлення-рішення (редакція від 24.11.2009 року), встановлено, що за Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Статтею 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції дійсній на момент винесення оспорюваного повідомлення-рішення (редакція від 05.08.2009 року), встановлено порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань. Так, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом «б» підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 вказаного закону закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підсумовуючи викладене, ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» в період з 01.04.2008 року по 31.03.2008 року було проведено зовнішньоекономічні фінансові операції, під час здійснення яких, не було здійснено надходження валютної виручки в законодавчо встановлений термін, на підставі чого податковим органом 02.12.2009 року прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача.

Проте, статтею 250 Господарського Кодексу України (далі - ГК України), в редакції яка діяла на момент винесення оспорюваного повідомлення-рішення (від 05.08.2009 року), встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Крім того, Інструкцією «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631), в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (від 27.12.2008 року), визначено порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами, встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.

Тобто, банки зобов'язані контролювати дотримання резидентами строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічним угодам.

Так, пунктом 4 вказаної Інструкції встановлено, що банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки. Крім того, банк реєструє зазначені валютні операції своїх клієнтів у спеціальних журналах (строк зберігання журналів - 10 років).

Як слідує з матеріалів справи, уповноважений банк «АКІБ «УкрСиббанк» листами №132/09-1-285 від 09.04.2009 року, №132/09-1-348 від 08.05.2009 року та №132/09-1-393 від 05.06.2009 року надав Хмільницькій ОДПІ інформацію про порушення з боку ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля» законодавчо встановлених термінів при проведенні розрахунків по контракту №1 від 25.03.2008 року з нерезидентом - фірмою «Simpleks».

Крім того, відповідачем наданий суду витяг із журналу реєстрації повідомлень уповноважених банків про порушення термінів розрахунків підприємствами у сфері ЗЕД, який підтверджує факт повідомлення Хмільницької ОДПІ уповноваженим банком - «АКІБ «УкрСиббанк» про порушення з боку ТОВ ТПК «Ресурс-Поділля».

Таким чином про існування порушень відповідачу було відомо ще в квітні - червні 2009 року, в той час, як рішення про застосування фінансових санкцій прийнято лише 2 грудня 2009 року.

З огляду на що, податковим органом пропущено встановлений законодавством на момент виникнення спірних правовідносин, а саме статтею 250 ГК України, шестимісячний строк застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єкта господарювання.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 липня 2014 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.